1Гірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, а також передав деревину кедра, а ще вирядив каменярів та теслярів, щоб звести йому дім.
2Давид зрозумів, що Господь затвердив його царем над Ізраїлем, і що Господь підніс його царство заради Свого народу ізраїльського.
3Давид узяв ще більше дружин в Єрусалимі й мав ще більше синів та дочок.
4Ось імена дітей, що народилися в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,
5Івгар, Елішуа, Елпелет,
6Ноґа, Нефеґ, Яфія,
7Елішама, Вееліада й Еліфелет.
8Коли филистимляни прочули, що Давида настановлено царем Ізраїлю, вони вирушили на його пошуки. Давид довідався про це й вийшов їм назустріч.
9Филистимляни прийшли й напали на долину Рефаїм.
10Давид звернувся до Бога: «Чи йти мені в бій з филистимлянами? Чи віддаси Ти їх мені?» Господь йому на те відповів: «Виходь проти них, Я віддам їх у твої руки».
11Тоді Давид із своїми воїнами підійшов до Ваал-Перазима й розбив їх там. Давид сказав: «Бог розбив моїх ворогів моєю рукою, як вода розбиває греблю». Ось чому це місце має назву Ваал-Перазим.
12Филистимляни залишили там своїх бовванів, і Давид наказав спалити їх.
13Филистимляни знову напали на долину.
14Знову Давид звернувся до Бога за порадою, і Бог сказав йому: «Не йди просто на них, а обійди їх і напади на них від бальзамового гаю.
15І як з верхівок дерев почуєш звуки кроків, то виходь до бою. Це означає, що Бог вийшов перед тобою, щоб розбити військо филистимлян».
16Давид зробив так, як наказав йому Бог, і вони розгромили військо филистимлян на всьому шляху від Ґівеона до Ґезера.
17Отож слава Давидова розліталася по всіх усюдах, і Господь нагнав страх перед Давидом на всі народи.