1 Samuel 15
1 Самуїл сказав Саулові: «Я — той, кого Господь послав, щоб помазати тебе на царя Свого народу ізраїльського; тому вислухай тепер Господнє послання.
2 Ось що мовить Господь Всемогутній: „Я закарбував, що вони вчинили Ізраїлю, коли ті вийшли з Єгипту.
3 Вирушайте, нападіть на амаликійців і розбийте вщент усе, що їм належить. Не жалійте їх: повбивайте чоловіків і жінок, дітей і немовлят, худобу й овець, верблюдів та віслюків”».
4 Саул скликав людей та провів огляд у Телаїмі. Там було двісті тисяч піхотинців та десять тисяч людей з Юдеї.
5 Саул вирушив на місто Амалик і поставив засідку у вибалку.
6 Тоді Саул звернувся до кенійців: «Ідіть, залиште амаликійців, щоб я вас не розгромив разом з ними. Ви ж бо проявили милосердя до всіх ізраїльтян, коли вони вийшли з Єгипту». Так кенійці залишили амаликійців.
7 Тоді Саул розгромив амаликійців від Хавіли до Шура, на схід від Єгипту.
8 Він захопив царя амаликійців Аґаґа живого, народ же віддав мечу.
9 Саул та його люди змилосердилися над Аґаґом та найкращою худобою, вівцями і всім добром, вгодованими телятами та ягнятами. Їм не хотілося винищити все, але вони знищили все, чим знехтували, що відкинули.
10 Тоді Самуїлу було слово Господнє:
11 «Я передумав щодо призначення Саула царем, адже він відвернувся від Мене і не виконав Моїх наказів». Самуїл стривожився; цілу ніч він говорив з Господом.
12 Самуїл піднявся дуже рано і пішов на зустріч з Саулом, але йому сказали: «Саул пішов до Кармела. Там він поставив собі пам’ятник, а потім повернувся до Ґілґала». Коли Самуїл прийшов до Саула, той щойно приніс у жертву всеспалення частину здобичі, яку він узяв з Амалика.
13 Коли Самуїл його наздогнав, Саул мовив: «Нехай Господь тебе благословить! Я виконав Господні веління».
14 Але Самуїл заперечив: «Що тоді означає мекання овець у моїх вухах? Що означає рев худоби, який я чую?»
15 Саул пояснив: «Воїни пригнали їх, відібравши в амаликійців; вони пожаліли найкращу худобу та овець, щоб принести жертву Господу, твоєму Богу, а всіх решту ми забили».
16 «Досить! — Зупинив Саула Самуїл. — Я розповім тобі те, що Господь мені сказав минулої ночі». «Говори», — відповів Саул.
17 Самуїл сказав: «Чи не правда, що колись ти був ніким навіть у власних очах, хіба ти не став на чолі ізраїльських племен? Господь помазав тебе царем усього Ізраїлю.
18 Він також вирядив, наказавши: „Йди й розбий вщент тих нечестивців амаликійців; воюй з ними, аж доки не зметеш їх з лиця землі”.
19 Чому ти не послухався Господа? Чому ти зайнявся мародерством і вчинив зле в очах Господніх?»
20 «Але ж я покорився Господу, — заперечив Саул. — Я пішов виконувати Господній наказ. Я винищив амаликійців, а царя їхнього, Аґаґа, привів з собою.
21 Воїни забрали як здобич найкращих овець та худобу, щоб принести жертву Господу, твоєму Богові у Ґілґалі».
22 Але Самуїл відповів: «Хіба Господь втішається всеспаленнями й жертвами більше, ніж послухом твоїм? Послухатися Бога — краще, ніж жертву до вогню тягти, і послух ліпший, аніж жир ягняти.
23 Бо непокірність — наче ворожбитства гріх, сваволя — як вина бовванам поклоніння. Відринув слово ти Господнє, тому й тебе Він як царя відкинув».
24 Саул відповів Самуїлу: «Так, я згрішив. Я не виконав Господнього повеління і твоїх настанов. Я злякався народу, тому й послухався його.
25 Прошу тебе простити мій гріх і повернутися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу».
26 Самуїл не погодився: «Я не повернуся з тобою. Ти відштовхнув слово Господнє, отже й Господь тебе як царя ізраїльського відринув!»
27 Тільки-но Самуїл повернувся, щоб іти, як Саул ухопився за полу його вбрання й порвав його.
28 Самуїл промовив до нього: «Господь сьогодні відірвав царство Ізраїлю від тебе і передав твоєму ближньому, більш гідному за тебе.
29 Той, Хто є славою Ізраїлю, не вводить в оману, не змінює Своєї думки, тому що Він — не людина, яка не виконує обіцянки».
30 Саул відповів: «Я провинився. Але заклинаю тебе вшанувати мене перед старійшинами мого народу та перед Ізраїлем; повернися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу твоєму Богові».
31 Тож Самуїл повернувся з ним, і Саул поклонявся Господу.
32 Тоді Самуїл сказав: «Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликійського». Аґаґ підійшов до нього впевнено, думаючи при цьому: «Гіркота смерті вже, певно, позаду ».
33 Але Самуїл промовив: «Як меч нещадний твій жінок лишив бездітними, так і твоя матір між жінками стане жити вже без сина». І Самуїл порубав Аґаґа на шматки перед Господом у Ґілґалі.
34 Після того Самуїл вирушив до Рами, а Саул повернувся додому в Ґівеа.
35 Самуїл більше не бачився з Саулом аж до смерті, хоча Самуїл і тужив за ним. А Господь шкодував, що зробив Саула царем Ізраїлю.