1 Chronicles 12
1 Ось мужі, що прийшли до Давида у Зиклаґ, де він тоді все ще переховувався від Саула, сина Кіша. Вони були серед воїнів, що допомагали йому в бою.
2 Були вони лучниками і вміли добре стріляти з лука та влучно кидати каміння як правою, так і лівою рукою. З Саулових братів, з коліна Веніамина:
3 Агіезер, голова серед них, та Йоаш, сини Шемаа з Ґівеа; Єзіел та Пелет, сини Азмавета, Верака, Єгу з Анатота,
4 Ішмая з Ґівеона (один з тридцяти і їхній командир), Єремія, Ягазіел, Йоханан і Йозавад гедеретський,
5 Елузай, Єримот, Веалія, Шемарія та Шефатія з Гарифи;
6 Елкана, Ішия, Азарел, Йоезер та кораїт Яшовеам;
7 Йоела та Зевадія, сини Єрогама з Ґедора.
8 З синів Ґадових пристали до Давида, коли він переховувався в пустелі, мужні воїни, треновані для бою, які справно володіли щитом та списом. Вони були люті, як леви, і швидкі, як гірські сарни.
9 Перший був Езер, другий — Овдій, третій — Еліав,
10 четвертий — Мишаманна, п’ятий — Єремія,
11 шостий — Аттай, сьомий — Еліел,
12 восьмий — Йоханан, дев’ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одинадцятий — Макваннай.
14 Ці гадії були начальниками війська. Слабкіші загони цього війська перемагали сотню ворогів, а найбільш досвідчені — тисячу.
15 Саме ці мужі перейшли ріку Йордан у перший місяць, під час повені й порозганяли всіх, хто жив у долинах на сході та заході.
16 Дехто з людей Веніамина та Юди також прийшов до Давида у схованку.
17 Давид вийшов їм назустріч і сказав: «Якщо ви прийшли з миром до мене, щоб допомогти, то я буду вельми радий приєднати вас. Але якщо ви прийшли, щоб видати мене ворогу, то хоч я й чистий від неправедних вчинків, але нехай тоді Бог ваших пращурів побачить це й покарає вас».
18 Тоді дух зійшов на Амасая, що очолював загін тридцяти, і сказав він: «Ми з тобою, Давиде, на твоєму боці, сине Єссея! Мир та успіх тобі! Мир тим, хто з тобою, бо Бог допомагає тобі!» Отож Давид радо їх прийняв і призначив командирами над своїми підрозділами.
19 Дехто з людей Манассії також пристали до Давида, коли пішов він з филистимлянами проти Саула, але Давид не допомагав филистимлянам, бо правителі филистимські, порадившись між собою, відіслали його, кажучи: «Він перейде до свого володаря Саула, і це коштуватиме нам голів».
20 Коли він прийшов у Зиклаґ, то від Манассії перейшли на його бік: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Язавад, Елігу та Зіллетай — воєначальники над тисячами Манассієвими.
21 І вони допомагали Давиду битися з ворожими загонами, бо всі вони були відважні воїни і стали воєначальниками і в цьому війську.
22 Отож день у день додавалося людей, що приходили до Давида на підмогу, аж стало військо могутнім, як військо Бога.
23 Ось чисельність військових загонів, споряджених до бою, що прийшли до Давида в Хеврон, аби царство Саула передати Давиду, як наказав Господь:
24 людей Юди, озброєних щитами та списами, було шість тисяч вісімсот чоловік, споряджених до бою;
25 людей Симеона — сім тисяч сто хоробрих воїнів;
26 людей Левія — чотири тисячі шістсот,
27 а ще Єгояда, вождь роду Аарона, а з ним три тисячі сімсот воїнів,
28 і Задок, молодий воїн, з двадцятьма двома командирами з його родини,
29 від людей Веніаминових, Саулових братів, три тисячі чоловік, які доти були віддані Саулу,
30 від людей Ефраїма — двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних у своїх батьківських родах;
31 від половини коліна Манассії — вісімнадцять тисяч, призначених поіменно піти й зробити Давида царем,
32 від людей Іссаха́ра, які розуміли часи і знали, що Ізраїлю належить робити, — двісті мудрих лідерів, і вони головували над усіма своїми родичами, котрі прийшли разом з ними,
33 від людей Завулона, тренованих для служби, готових до бою, озброєних усілякою зброєю, — п’ятдесят тисяч чоловік, що прийшли, як один,
34 від людей Нафталі — тисяча командирів, а з ними тридцять сім тисяч воїнів зі списами та щитами,
35 від людей Дана — двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, озброєних на битву,
36 від людей Ашера — сорок тисяч тренованих воїнів, озброєних до бою.
37 З іншого берега Йордану, від рувимців, ґадіїв та половини коліна Манассії прибуло сто двадцять тисяч воїнів, озброєних різноманітною зброєю.
38 Усі ці воїни, зібрані у військові підрозділи, прийшли до Хеврона з одностайним наміром настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Решта ізраїльтян також одностайно прагли настановити Давида царем.
39 Вони провели три дні там з Давидом; вони їли й пили, оскільки родичі забезпечили їх усім.
40 А також їхні сусіди, аж від Іссахаа, Завулона та Нафталі, приходили й привозили їжу на ослах, верблюдах, мулах та биках. Вони поставили велику кількість борошна, фіґових тістечок, вина й оливи, бичків та багато овець, бо була велика радість в Ізраїлі.