1Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се - чотирі колесницї виходять із провалу між двома горами; гори ж були мідяні.
2У первій колесницї були конї червоні, у другій вороні,
3У трейтій колесницї конї білі, а в четвертій конї теркаті, дужі.
4Я озвався й спитав ув ангела, що розмовляв ізо мною, й сказав: Проти чого воно, добродію?
5І відповів ангел і сказав мені: Се чотирі вітри небесні виходять стояти перед Владикою всієї землі.
6Отті вороні конї йдуть у землї на північ, а білі йдуть позад них; теркаті ж ійдуть у землї полуденні.,
7А дужі вийшли й намагались ійти, щоб перебігти землю; і повелів він: Ійдїть, пробігайте землю! І пробігли землю.
8Тодї покликав мене й так промовив до мене: Дивись! ті, що вирушили в півночні землї, заспокоїли гнів духа мого на землї півночній.
9І надійшло слово Господнє до мене:
10Возьми з дарів у тих, що прибули з неволї, у Хелдая, Товії й Едая, та й іди того ж дня в господу Иосії Софонїенка, що прийшов із Вавилону;
11Там возьми срібла й золота та й пороби вінцї й вложи на голову Ісусові Йоседекенкові, первосьвященникові,
12І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось, муж - імя йому Пагонець, він виросте з свого кореня й збудує храм Господеві.
13Так, він збудує дом Господень і увінчається славою, й засяде й володїти ме на престолї свойму; буде ж він і сьвященником на престолї свойму, й буде рада мира між сим і другим (престолом).
14Вінцї ж будуть на спомин про Хелема, Товія, Едая й Хена Софонїєнка в дому Господньому.
15І ті, що далеко живуть, приходити муть, помагати при будові храму Господнього, й взнаєте, що мене послав Господь сил небесних до вас; і станеться те, коли щиро слухати мете голосу Господа, Бога вашого.