1Поскликалися ж Ефраїмії й двинули вони од півночі та промовили до Ефтая: Чого се ти ходив на війну проти Аммонїїв, та й не покликав нас із собою? Оце ж пустимо з димом твій будинок вкупі з тобою.
2І відказав їм Ефтай: Я й мій народ тяжко ворогували з Аммонїями; я вас кликав, та ви не рятували мене з їх потали.
3Бачивши ж я, що ти не хочеш товаришувати зо мною, одважив я мою душу та й двинув на Аммонїїв, і Господь подав їх менї в руки. Чого ж оце наступаєте ви на мене війною?
4І покликав Ефтай усїх Галаадїїв та вдарив на Ефраїміїв, і побили Галаадїї Ефраїміїв, вони ж бо й приговорювали: Ефраїмські втекачі ви: Галаад бо міститься між Ефраїмом і між Манассієм.
5І обсїли Галаадїї Йорданські броди перед Ефраїміями. Як же хто з Ефраїмійських втекачів говорив: Дайте менї перебрести, то питали Галаадїї в його: Чи ти не Ефраїмій? Коли він відказав: Нї,
6То вони йому: А скажи ж: Шибболет, (колос), а він каже: Сибболет, бо не вмів доладу вимовити. От вони вхоплять його та й зітнуть на Йорданьському броду. Так полягло тодї Ефраїміїв сорок і дві тисячі.
7І судив Ефтай Ізраїля шість год, і вмер Ефтай Галаадїй і поховано його в которомусь городї Галаадському.
8Після його був суддею Ізраїля Абезан із Бетлеєму.
9У сього було трийцять синів, а віддав він трийцятеро дочок на чужу сторону, і привів синам своїм трийцятеро дочок із чужої сторони, й судив Ізраїля сїм год.
10Потім умер Абезан, і поховано його в Бетлеємі.
11Після нього судив Ізраїля Забулонїй Елон, а судив він Ізраїля десять лїт.
12І вмер Забулонїй Елон, і поховано його в Аялонї в Забулон-землї.
13Після його судив Ізраїля Пиратонїй Абдон Гиллеленко.
14У сього було сорок синів і трийцятеро внуків, що їздили на сїмдесятьох ослятах. Він судив Ізраїля вісїм год.
15І вмер Пиратонїй Абдон Гиллеленко, і поховано його в Пиратонї в Ефраїм-землї, на горі Амаликійській.