Romans 4
1 Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?
2 Коли Авраам виправдався ділами, то має похвалу, та не перед Богом.
3 Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому в праведність».
4 А плата робітникові не рахується по благодаті, а з обов'язку.
5 А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується в праведність.
6 Як і Давид називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:
7 «Блаженні, кому беззаконня прощені і кому гріхи покриті;
8 блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха».
9 Чи це блаженство тільки для обрізаних, чи і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраамові віра його зарахована в праведність».
10 Коли була зарахована: після обрізання чи до обрізання? Не після, а до обрізання!
11 І він отримав знак обрізання, як печать праведності через віру, яку мав ще в необрізанні, щоб бути йому батьком усіх віруючих у необрізання, щоб зарахована була їм праведність;
12 і отцем обрізаних, котрі не тільки мали обрізання, але хто ходить слідами віри, яку мав наш отець Авраам ще в необрізанні.
13 Не через Закон була дана обітниця Авраамові і нащадкові його, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність по вірі.
14 Бо якщо ті, що мають Закон, є спадкоємцями, то віра даремна і обітниця не діюча.
15 Адже Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, нема і злочину.
16 Отже, по вірі, щоб було з ласки, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за Законом, але й за вірою нащадків Авраама, котрий є отець усім нам.
17 Як написано: «Отцем багатьох народів Я поставлю тебе», перед Тим, Кому він повірив, перед Богом, Який оживляє мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18 Він без надії повірив з надією, так що став отцем багатьох народів, згідно сказаного: «Таке буде потомство твоє».
19 І, не ослабнувши у вірі, не вважав тіла свого за омертвіле, будучи майже столітнім, ні утроби Сарри за омертвілу.
20 Він не захитався в обітниці Божій невірою, але був міцним у вірі, віддавши славу Богові,
21 був цілком певним, що Він має силу виконати обітницю.
22 Тому і зараховано йому це в праведність.
23 Але не тільки написано про нього одного, що зараховано йому,
24 а й про нас, бо буде зараховано і нам, віруючим у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Господа нашого,
25 Який був виданий за гріхи наші і воскрес для оправдання нашого.