Romans 2
1 Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, бо судячи іншого, робиш те саме.
2 А ми знаємо, що Бог справедливо покарає тих, які роблять таке.
3 Невже думаєш ти, чоловіче, що втечеш від суду Божого, засуджуючи тих, що роблять такі діла, і роблячи те саме?
4 Або зневажаєш багатство милосердя, лагідності і довготерпіння Божого, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
5 Та через впертість твою і нерозкаянність серця, ти збираєш проти себе гнів на день гніву і явлення праведного суду від Бога,
6 що «віддасть кожному за вчинками його»:
7 тим, які постійністю в доброму ділі шукають слави, честі й безсмертя, — життя вічне,
8 а самовдоволеним і тим, що не підкоряються істині, але віддаються неправді — лютість і гнів.
9 Скорбота та страждання всякій людині, яка чинить зло: спочатку Іудеєві, а потім Гелліну,
10 але слава, і честь, і мир всякому, хто чинить добро: спочатку іудеєві, а потім і гелліну!
11 Адже Бог не дивиться на обличчя.
12 Ті, що згрішили осторонь Закону, і загинуть осторонь Закону, а які згрішили під Законом — будуть осуджені за Законом.
13 Бо не слухачі Закону праведні перед Богом, а виконавці Закону будуть виправдані.
14 А коли язичники, не маючи Закону, чинять по природі законне, вони, не маючи Закону, самі собі Закон;
15 оскільки вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхня совість та думки їхні, які то осуджують, то виправдують одна одну,
16 в день, коли, згідно з моїм благовістим, Бог буде судити таємні вчинки людей через Ісуса Христа.
17 Ось ти називаєшся іудеєм і покладаєшся на Закон, і хвалишся Богом,
18 і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчившись із Закону;
19 і певний, що ти провідник сліпим і світло для тих, що в темряві,
20 наставник неуків, учитель дітям, який має зразок знання і правди в Законі, —
21 як же ти, навчаючи інших, — себе не навчаєш? Проповідуєш не красти, — крадеш?
22 Наказуючи не чинити перелюбу, — чиниш перелюб? Гидуючи ідолами, — чиниш святотатство?
23 Ти хвалишся Законом, а порушенням Закону зневажаєш Бога.
24 Як написано: «Ім'я Боже зневажається між язичниками через вас».
25 Обрізання корисне, коли виконуєш Закон, а коли ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не зарахується необрізання його за обрізання?
27 І чи необрізаний по природі, виконуючи Закон, не осудить тебе, порушника Закону з Писанням і обрізанням?
28 Бо не той іудей, хто ним є назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі.
29 Але той іудей, хто в душі такий; і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою; такому похвала не від людей, а від Бога.