1Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, бо судячи іншого, робиш те саме.
2А ми знаємо, що Бог справедливо покарає тих, які роблять таке.
3Невже думаєш ти, чоловіче, що втечеш від суду Божого, засуджуючи тих, що роблять такі діла, і роблячи те саме?
4Або зневажаєш багатство милосердя, лагідності і довготерпіння Божого, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
5Та через впертість твою і нерозкаянність серця, ти збираєш проти себе гнів на день гніву і явлення праведного суду від Бога,
6що «віддасть кожному за вчинками його»:
7тим, які постійністю в доброму ділі шукають слави, честі й безсмертя, — життя вічне,
8а самовдоволеним і тим, що не підкоряються істині, але віддаються неправді — лютість і гнів.
9Скорбота та страждання всякій людині, яка чинить зло: спочатку Іудеєві, а потім Гелліну,
10але слава, і честь, і мир всякому, хто чинить добро: спочатку іудеєві, а потім і гелліну!
11Адже Бог не дивиться на обличчя.
12Ті, що згрішили осторонь Закону, і загинуть осторонь Закону, а які згрішили під Законом — будуть осуджені за Законом.
13Бо не слухачі Закону праведні перед Богом, а виконавці Закону будуть виправдані.
14А коли язичники, не маючи Закону, чинять по природі законне, вони, не маючи Закону, самі собі Закон;
15оскільки вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхня совість та думки їхні, які то осуджують, то виправдують одна одну,
16в день, коли, згідно з моїм благовістим, Бог буде судити таємні вчинки людей через Ісуса Христа.
17Ось ти називаєшся іудеєм і покладаєшся на Закон, і хвалишся Богом,
18і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчившись із Закону;
19і певний, що ти провідник сліпим і світло для тих, що в темряві,
20наставник неуків, учитель дітям, який має зразок знання і правди в Законі, —
21як же ти, навчаючи інших, — себе не навчаєш? Проповідуєш не красти, — крадеш?
22Наказуючи не чинити перелюбу, — чиниш перелюб? Гидуючи ідолами, — чиниш святотатство?
23Ти хвалишся Законом, а порушенням Закону зневажаєш Бога.
24Як написано: «Ім'я Боже зневажається між язичниками через вас».
25Обрізання корисне, коли виконуєш Закон, а коли ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
26Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не зарахується необрізання його за обрізання?
27І чи необрізаний по природі, виконуючи Закон, не осудить тебе, порушника Закону з Писанням і обрізанням?
28Бо не той іудей, хто ним є назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі.
29Але той іудей, хто в душі такий; і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою; такому похвала не від людей, а від Бога.