Romans 15
1 Ми, сильні, повинні нести немочі безсильних, а не догоджати собі.
2 Кожен з нас нехай догоджає ближньому на добро, для збудування.
3 Адже і Христос не Собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що зневажали Тебе, впали на Мене».
4 Все, що було написано раніше, було написано для нашого повчання, щоб ми через терпіння та підбадьорювання з Писання зберігали надію.
5 Нехай Бог терпіння і втішення дарує вам бути в єдності між собою, за вченням Христа Ісуса.
6 щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої.
8 Кажу вам, що Христос став служителем для обрізанних ради істини Божої, щоб виконати обітниці дані батькам;
9 а для язичників — з милості, щоб славили Бога, як написано: «Тому я буду славити Тебе між язичниками і буду співати імені Твоєму!»
10 І ще сказано: «Радійте, язичники, з народом Його!»
11 І ще: «Хваліте Господа всі язичники, і всі народи прославляйте Його!»
12 І ще Ісайя говорить: «Буде корінь Ієсеїв, що постане володіти народами, і язичники будуть надіятись на Нього!»
13 Бог же надії нехай сповнить вас всякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагатилися надією.
14 І я сам переконаний, браття мої, що й ви сповнені доброти і всякого пізнання, і можете навчати один одного.
15 А писав я вам, браття, з деякою сміливістю, щоб нагадати вам знову, по даній мені від Бога благодаті
16 бути служителем Ісуса Христа між язичниками і виконувати священнодійство Євангелія Божого, так щоб приношення язичників освячене Святим Духом, було приємне Богові.
17 Отже, я можу похвалитися в Ісусі Христі в тому, що стосується Бога.
18 Адже я не осмілюсь сказати що-небудь таке, чого не зробив Христос через мене, в підкоренні язичників вірі, словом і ділом,
19 силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що Євангеліє Христове розповсюджене мною від Єрусалиму і околиць, аж до Ілліріка.
20 При тому я намагався проповідувати Євангеліє не там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі,
21 але, як написано: «Кому не було звіщено про Нього, побачать; і ті, що не чули, зрозуміють».
22 Тому часто я мав перешкоди, щоб прийти до вас.
23 А тепер, не маючи такого місця в цих країнах, і маючи з давніх літ бажання прийти до вас,
24 як тільки буду відправлятися в Іспанію, прибуду до вас. Маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, після того як я натішусь спочатку спілкуванням з вами.
25 Але тепер я йду в Єрусалим, послужити святим;
26 тому що Македонія і Ахаія радо вирішили зробити деяке подаяння для бідних святих в Єрусалимі.
27 Бо визнали за добре, але й боржники вони їхні. Коли ж язичники стали їхніми спільниками в духовному, то повинні й у тілесному послужити їм.
28 Як виконаю і передам їм цей плід старанності, то відправлюсь від вас в Іспанію.
29 Знаю ж, що коли я прийду до вас, то прийду в повному благословенні Євангелія Христового.
30 Тепер благаю вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — старайтеся бути разом зі мною в молитвах за мене до Бога,
31 щоб позбутися мені невіруючих в Іудеї, і щоб служіння моє в Єрусалимі було приємне святим.
32 Щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і заспокоїтися з вами.
33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.