1П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні.
2Вона відчинила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і сонце і повітря затьмарилося від диму з колодязя.
3І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони.
4І було сказано їй, щоб вона не шкодила траві земній, і ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки тим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.
5І не було дозволено їй вбивати тих людей, а тільки мучити їх п'ять місяців; а муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину.
6У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її; і будуть бажати вмерти, та смерть утече від них.
7А вигляд сарани був подібний до коней, приготовлених до битви, а на головах їхніх, ніби вінці, схожі на золоті, а обличчя їхні, як обличчя людські.
8І волосся в неї — як волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів.
9На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як шум колісниць і багатьох коней, які біжать на битву.
10У неї були хвости, як у скорпіонів, і в хвостах її були жала; вона ж мала силу шкодити людям п'ять місяців.
11І мала вона царя над собою, ангела безодні, котрому ім'я по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон.
12Одне горе пройшло, і ось ідуть за ним ще два горя.
13Шостий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотого жертовника, що стояв перед Богом,
14і говорив шостому ангелові, котрий мав трубу: «Звільни чотирьох ангелів, зв'язаних при великій річці Євфраті».
15І чотири ангели були звільнені, які були приготовлені на час, і на день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третю частину людей.
16Число війська кінного було двісті мільйонів, і я чув число його.
17І я бачив коней у видінні, і сидячих на них, котрі мали броні вогняні, і гіацинтові, і сірчані, а голови в коней, як голови лев'ячі, а з ротів їхніх виходив вогонь, дим і сірка.
18Від цих трьох покарань: від вогню, диму і сірки, що виходили з ротів їхніх, померла третя частина людей.
19Бо сила коней була в їхніх ротах і в їхніх хвостах, а хвости їхні подібні до змій, і вони мали голови, якими вони шкодили.
20А решта людей, котрі не вмерли від цих покарань, далі не розкаялись в ділах рук своїх, щоб не поклонятися демонам та ідолам золотим, і срібним, і мідним, і кам'яним, і дерев'яним, які не можуть бачити, ні чути, ні ходити;
21і не розкаялись вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх.