1Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба. Він мав велику владу, і земля освітилася від слави його.
2І вигукнув він сильно, гучним голосом, говорячи: «Упав, упав Вавілон великий, блудниця! Він став оселею демонів і пристановищем усякому нечистому духові і сховищем усякій нечистій і огидній птиці.
3Бо лютим вином свого блудодіяння вона напоїла всі народи. Царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великої розкоші її».
4І почув я інший голос з неба, який говорив: «Вийди від неї, народе Мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її, і щоб не зазнати покарань її,
5бо гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її.
6Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і вдвоє відплатіть їй за діла її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй подвійно.
7Скільки вона себе прославляла і жила в розкоші, стільки мук і горя завдайте їй, бо вона говорить у серці своєму: 'Сиджу царицею, я не вдова, і я не побачу горя'.
8За те в один день кара на неї прийде, і смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, бо сильний Господь Бог, Котрий судить її».
9І царі земні, котрі блудодіяли з нею і розкошували з нею, будуть оплакувати її і голосити по ній, коли побачать дим від пожежі її.
10Стоячи здалеку від страху мук її та говорячи: «Горе, горе тобі, місто велике Вавілон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій!»
11І купці земні заплачуть і заридають за нею, бо ніхто не купує вже товарів їхніх:
12товарів золотих і срібних, і коштовних каменів і перлів, і віссону, і порфіри, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів зі слонової кості, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді, заліза і з мармуру,
13кориці і фіміаму, і мірри, і ладану, і вина, і оливи, і борошна, і пшениці, і худоби, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і душ людських.
14І плодів, бажаних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите та блискуче відійшло від тебе, і ти вже не знайдеш його.
15Ті, що торгували цим всім і збагатилися від неї, стануть віддалік від страху мук її, плачучи і сумуючи,
16кажучи: «Горе, горе, місто велике, одягнене у віссон, і порфіру, і багряницю, прикрашене золотом і коштовним камінням та перлами!
17Бо за одну годину загинуло таке багатство!» І всі керманичі, і всі, хто плаває на кораблях, і моряки, і всі, хто торгує на морі, стали віддалік,
18і, бачучи дим від пожежі її, кричали, кажучи: «Яке ж місто подібне до міста великого?»
19І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: «Горе, горе, місто велике, коштовностями якого збагатились всі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину.
20Радій з цього небо і святі апостоли та пророки, бо за вас звершив Бог суд над ним».
21І один сильний ангел взяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, говорячи: «З такою швидкістю повержений буде Вавілон, велике місто, і вже не буде його.
22І голосу гуслярів, і співаків, і сопільників, і трубачів уже не буде більше чутно в тобі, і жодного митця і мистецтва не знайдеться в тебе, і шуму жорен уже не буде чутно в тобі.
23І світло світильника вже не засвітиться в тебе, і голосу жениха і нареченої вже не буде чутно в тобі, бо купці твої були вельможі землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи землі.
24І в ньому знайдена кров пророків та святих, і всіх убитих на землі».