1І почув я гучний голос з храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю!»
2Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробились тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали знак звіра і які поклонялися образові його.
3Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилась кров, ніби мертвеця, і все живе загинуло в морі.
4Третій ангел вилив чашу свою в ріки і джерела вод: і зробилася кров.
5І почув я ангела вод, який говорив: «Праведний Ти, Господи, Котрий є, і був, і Святий, тому що так судив.
6За те, що вони проливали кров святих і пророків, і Ти дав їм кров пити, бо вони достойні того».
7І почув я іншого, що говорив від жертовника: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і справедливі суди Твої».
8Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
9І палила людей сильна спека, і вони хулили ім'я Бога, Котрий має владу над цими покараннями, але вони не покаялись, щоб віддати славу Йому.
10П'ятий ангел вилив чашу свою на престол звіра: і царство його затьмилося, і вони кусали язики свої від болю,
11і хулили Бога Небесного за страждання свої і рани свої, і не розкаялися в ділах своїх.
12Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і вода в ній висохла, щоб була готова дорога царям зі сходу сонця.
13І бачив я три нечисті духи, подібні до жаб, що виходили з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка.
14Це — духи демонські, що творять знамення, вони виходять до царів землі усього світу, щоб зібрати їх на битву в той великий день Бога Вседержителя.
15«Ось, іду, як злодій; блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити нагим, щоб не побачили сорому його».
16І зібрали їх на місце, яке зветься по-єврейськи Армагеддон.
17Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і пролунав гучний голос з храму небесного, від престолу, який сказав: «Звершилось!»
18І зчинилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не було відколи люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!
19І місто велике розпалося на три частини, і міста народів попадали; і згадав Бог Вавілон великий, щоб дати йому чашу вина лютого гніву Його.
20І всякий острів зник, і гір не стало.
21І впав на людей великий град з неба, завбільшки як талант. І люди хулили Бога за покарання градом, тому що покарання було дуже тяжке.