1І я глянув, і ось Агнець стоїть на горі Сіоні, і з Ним сто сорок чотири тисячі, які мають ім'я Його і ім'я Отця Його написане на чолах їхніх.
2І почув я голос з неба, наче шум великих вод, наче гуркіт сильного грому; і почув я голос ніби гуслярів, які грають на гуслях;
3і вони співають нову пісню перед престолом, і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч відкуплених від землі.
4Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони непорочні; це ті, котрі йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені з-поміж людей, як первістки Богові і Агнцеві.
5В устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
6І побачив я іншого ангела, котрий летів посеред неба, і він мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі: всякому народові, племені, язику і народності,
7і говорив він гучним голосом: «Бійтеся Бога і віддайте славу Йому, бо настав час суду Його. Поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод».
8І другий ангел ішов слідом за ним, говорячи: «Упав, упав великий Вавілон, бо він напоїв усі народи шаленим вином розпусти своєї!»
9І третій ангел ішов слідом за ним, говорячи гучним голосом: «Хто поклоняється звірові і образові його, і приймає тавро на чоло своє чи на руку свою,
10той буде пити вино гніву Божого, вино не розбавлене, приготовлене в чаші гніву Його; і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем.
11А дим мук їхніх буде здійматися на вічні віки. І не матимуть спокою ні вдень, ні вночі, ті, що поклоняються звірові і образові його, і ті, що приймають тавро імені його.
12Тут терпіння святих, які додержуються заповідей Божих і віри в Ісуса.
13І почув я голос з неба, який говорив мені: «Напиши: Віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі». «Так, — говорить Дух, — вони відпочинуть від трудів своїх, бо діла їхні ідуть услід за ними».
14І поглянув я, і ось біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Сина Людського, на голові Його золотий вінець, а в руці Його гострий серп.
15І другий ангел вийшов з храму і кликнув гучним голосом до Сидячого на хмарі: «Метни серп свій і жни, бо прийшла для тебе година жати, тому що жниво на землі дозріло!»
16І, Сидячий на хмарі, кинув серп свій на землю — і земля була пожата.
17І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі; він також мав гострий серп.
18І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком кликнув до того, котрий мав гострий серп, говорячи: «Метни свій серп гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди».
19І кинув ангел серп свій на землю, і обрізав виноград на землі, і кинув у велике чавило гніву Божого.
20І потоптано ягоди у чавилі поза містом, і потекла кров з чавила, аж до кінських вуздечок, на віддаль тисячу шістсот стадій.