Luke 4
1 А Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з Йордану і був поведений Духом у пустиню,
2 там був сорок днів спокушуваний дияволом. І нічого не їв у ці дні, а по закінченню наостанку зголоднів.
3 І диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то звели цьому каменю стати хлібом».
4 Ісус йому відповів: «Написано: 'Не хлібом одним буде жити людина, а кожним словом Божим'».
5 Тоді диявол вивів Його на високу гору, і показав Йому в одну мить всі царства світу,
6 і сказав Йому диявол: «Тобі дам усю владу над усіма царствами і славу їхню, бо вона мені передана і я кому хочу, даю її.
7 Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє».
8 Ісус сказав йому у відповідь: «Написано: 'Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи!'»
9 І диявол повів Його в Єрусалим, і поставив Його на гребінь даху храму, і сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, кинься звідси додолу,
10 бо написано: 'Бог накаже ангелам Своїм берегти Тебе,
11 і на руках понесуть Тебе, щоб нога Твоя не спіткнулась об камінь'».
12 А Ісус сказав йому у відповідь: «Сказано: 'Не спокушай Господа Бога Твого!'»
13 І коли диявол перестав спокушати Ісуса, він відступив від Нього до часу.
14 А Ісус повернувся в силі Духа в Галілею; і розійшлась чутка про Нього по всій країні.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі прославляли Його.
16 І Він прийшов у Назарет, де був вихований, і за звичаєм Своїм увійшов у синагогу суботнього дня, і встав читати.
17 І подали Йому книгу пророка Ісайї. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене звіщати Добру Новину убогим і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння і відпустити пригноблених на волю,
19 проповідувати літо Господнє сприятливе».
20 Згорнувши книгу, віддав її служителеві і сів. А очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
21 І Він почав говорити їм: «Сьогодні збулося Писання, яке ви чули».
22 І всі засвідчили Йому це, і дивувалися словам благодаті, що линули з уст Його. І говорили: «Хіба Він не син Йосифа?»
23 А Він сказав їм: «Ви, звичайно, скажете Мені приказку: 'Лікарю, зціли себе самого; про що ми чули, що вчинено було в Капернаумі, вчини також і тут, на Твоїй батьківщині'».
24 І сказав Він: «Істинно кажу вам: жоден пророк не приймається у вітчизні своїй.
25 По правді кажу вам: багато було вдів у Ізраїлі, в дні Іллі, коли небо було зачинене на три роки і шість місяців, і великий голод був по всій землі.
26 Однак ні до одної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську;
27 багато також прокажених було в Ізраїлі за пророка Єлисея, та жоден з них не очистився, крім сірійця Неємана».
28 І всі в синагозі, почувши це, сповнились гнівом,
29 і, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на вершину гори, на якій було побудоване їхнє місто, і хотіли скинути Його.
30 Та Він, пройшовши через них, віддалився.
31 Прийшов Він у Капернаум, місто Галілейське, і навчав їх у суботні дні.
32 І дивувались вченню Його, бо слово Його було владне.
33 А в синагозі був чоловік, котрий був одержимий нечистим духом, і він закричав сильним голосом:
34 «Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий!»
35 Ісус заборонив йому, сказавши: «Замовчи і вийди з нього!» І демон, кинувши його посеред синагоги, вийшов з нього, нічого йому не пошкодивши.
36 І всіх охопив жах, і говорили між собою: «Що це значить, що з владою і силою Він наказує нечистим духам, і вони виходять?»
37 І чутка про Нього розійшлася по всіх околицях краю.
38 Вийшовши з синагоги, Він прийшов у дім Симона. Симонова ж теща лежала у великій гарячці; і просили Його за неї.
39 Він став над нею і заборонив гарячці, і залишила її. Теща зараз же встала і прислуговувала їм.
40 Коли ж сонце заходило, всі, хто мав хворих на різні хвороби, приводили їх до Нього; і Він клав на кожного з них руки, зціляв їх.
41 І демони виходили з багатьох з криком і говорили: «Ти — Христос, Син Божий». А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.
42 Та коли настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце, а народ шукав Його і прийшов до Нього та затримував Його, щоб Він не пішов від них.
43 А Він сказав їм: «Я повинен і іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо для того Я посланий».
44 І Він продовжував проповідувати по синагогах Галілеї.