1Того часу, як зібралися тисячі народу, так що тіснили один одного, Він почав говорити передусім учням Своїм: «Стережіться закваски фарисейської, тобто лицемірства!
2Бо немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що не дізналися б.
3Тому все, що ви сказали в темряві, почується при світлі; що ж ви сказали на вухо в домах, буде проголошене з дахів.
4Кажу вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що тіло вбивають, а потім нічого більше зробити не можуть.
5Але скажу вам, кого боятися: бійтесь Того, хто, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам, Того бійтеся!
6Чи не п'ять горобців продають за два гроші? Проте перед Богом ні один з них не забутий.
7Але у вас навіть волосся на голові все пораховане. Не бійтесь: ви вартніші за багатьох горобців.
8Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, того і Син Людський визнає перед ангелами Божими.
9Хто ж відречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
10І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, прощено буде, а хто скаже хулу на Духа Святого, тому не проститься.
11Коли ж приведуть вас у синагогу і до правителів і властей, не журіться, як або що вам говорити чи відповідати,
12бо Дух Святий навчить вас у той час, що треба казати».
13І один з народу звернувся до Нього: «Учителю, скажи братові моєму, щоб він поділився зі мною спадщиною».
14А Ісус відповів йому: « Чоловіче, хто поставив Мене судити або ділити вас?»
15І сказав їм: «Глядіть, остерігайтесь зажерливості, бо життя людини не залежить від достатку маєтку його».
16І розповів їм притчу: «В одного багача добре вродила нива.
17І міркував він про себе, кажучи: 'Що мені робити, бо не маю куди зібрати мій урожай?'
18І сказав: 'Ось що зроблю: знесу клуні мої і поставлю більші, і зберу туди все моє збіжжя і все добро моє
19та скажу душі моїй: душе, маєш багато добра на багато років; спочивай, їж, пий і веселися!'
20Але Бог сказав йому: 'Безумний, у цю ніч душу твою візьмуть у тебе; і все, що ти надбав, кому дістанеться?'
21Ось так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє».
22І сказав учням Своїм: «Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що вам їсти, ні про тіло, в що зодягатися.
23Душа більша від їжі, а тіло від одягу.
24Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; нема в них ні комори, ні клуні, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі від птахів!
25Бо хто з вас, журячись, може додати собі росту на один лікоть?
26Отже, коли ви і найменшого зробити не можете, то чого журитесь про інше?
27Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть, але кажу вам, що і Соломон в усій славі своїй не вдягався так, як кожна з них!
28Якщо Бог так одягає траву, яка сьогодні в полі, а завтра буде вкинена в піч, то наскільки краще вас, маловіри!
29Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не журіться,
30бо все де шукають люди світу цього; Отець же ваш знає, що ви маєте потребу в тому.
31Отож, шукайте Царства Божого, а це все додасться вам!
32Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
33Продавайте майно ваше та давайте милостиню. Приготуйте сакви, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить.
34Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше!
35Нехай стегна ваші будуть підперезані і світильники позасвічувані.
36І будьте подібні до людей, які очікують господаря свого, коли він повернеться з весілля, щоб як прийде і постукає, негайно відчинити двері йому.
37Блаженні ті раби, яких господар, прийшовши, знайде пильнуючими. Істинно кажу вам: він підпережеться і посадить їх, і, підійшовши, буде прислуговувати їм.
38І коли він прийде о другій чи о третій сторожі, і знайде їх так, то блаженні слуги ті.
39Знайте ж це, що коли б знав господар дому, в котрій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
40Будьте ж і ви готові, бо Син Людський прийде тієї години, коли ви не думаєте».
41Тоді Петро говорить Йому: «Господи, чи до нас говориш цю притчу, чи до всіх?»
42А Господь відповів: «Хто ж тоді вірний і мудрий домоуправитель, якого господар поставить над слугами своїми, щоб давати їм у свій час призначений харч?
43Блаженний раб той, якого господар, прийшовши, знайде, що він діє так!
44Істинно кажу вам, що над усім маєтком своїм він поставить його.
45Коли ж раб той скаже в серці своїм: 'Не скоро господар мій прийде', і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватися,
46то господар раба того прийде того дня, якого він не сподівається, і години, якої він не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
47Той раб, який знав волю господаря свого, і не був готовий, і не вчинив по волі його, буде багато битий.
48А котрий не знав, а вчинив гідне покарання, буде битий менше. Бо від кожного, кому дано багато, багато вимагається; і кому багато довірено, з того більше спитають.
49Я прийшов вогонь принести на землю; і як Я прагну, щоб він уже запалав.
50Я маю хреститись хрещенням; і як Я томлюся, поки це здійсниться!
51Чи думаєте, що Я прийшов, мир дати землі? Ні, кажу вам, а розділення,
52бо віднині п'ятеро в однім домі поділяться: троє проти двох, а двоє — проти трьох.
53 Батько буде проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи своєї!»
54Він сказав також до народу: «Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, то зараз кажете: 'Буде дощ', і так буває.
55А коли вітер віє південний, кажете: 'Буде спека', і так буває.
56Лицеміри! Лице неба й землі ви вмієте розпізнати, чому ж не розпізнаєте часу цього?
57Чому ж ви самі по собі не судите, що справедливе?
58Коли ти йдеш з противником своїм до правителя, то постарайся полагодити з ним ще по дорозі, щоб він не потягнув тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе у в'язницю.
59Істинно кажу тобі, не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього гроша.