1Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,— радуватися!
2Уважайте за велику радість, мої брати, коли ви переживаєте різні випробування,
3знаючи, що випробування віри вашої розвиває терпіння.
4А терпіння нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні, і не мали ні в чому недостачі.
5Коли ж кому з вас не вистачає мудрості, то нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і без докорів, і вона буде йому дана.
6Але хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку вітер підіймає і розвіває.
7Нехай така людина не думає, що одержить щось від Господа.
8Людина двоєдушна не є постійною в усіх дорогах своїх.
9Нехай принижений брат хвалиться висотою своєю,
10а багатий — пониженням своїм, бо він, як трав'яний цвіт, промине.
11Бо сонце сходить, і спека висушує траву, цвіт її опадає, і краса її зникає; так і багатий зів'яне в дорогах своїх.
12Блаженна людина, яка витримає спокусу, бо, будучи випробуваною, одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, які люблять Його.
13Нехай ніхто не каже в спокусах: «Мене випробовує Бог!» Бо Бог не може бути спокушуваний злом, і Він нікого не спокушує,
14але кожний спокушується, захоплюючись і зваблюючись власною пожадливістю.
15Тоді пожадливість, зачавши, родить гріх, а вчинений гріх — родить смерть.
16Не обманюйте себе, брати мої любі!
17Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світла, у Котрого немає переміни і ні тіні зміни.
18Захотівши, Він породив нас словом істини, щоб нам бути якимсь початком Його створінь.
19Тому, брати мої любі, нехай кожна людина буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20бо гнів людини не творить правди Божої.
21Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти душі ваші.
22Будьте виконавцями слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23Бо коли хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого лиця в дзеркалі:
24вона подивилась на себе, відійшла і зараз же забула, яка вона.
25А хто вникне в досконалий закон, закон свободи, і перебуває в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26Коли хтось з вас думає, що він побожний, а не стримує язика свого, та обманює серце своє, в такого побожність пуста.
27Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем полягає в тому, щоб піклуватися сиротами і вдовами в їхніх скорботах та берегти себе від осквернення світом.