James 1
1 Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,— радуватися!
2 Уважайте за велику радість, мої брати, коли ви переживаєте різні випробування,
3 знаючи, що випробування віри вашої розвиває терпіння.
4 А терпіння нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні, і не мали ні в чому недостачі.
5 Коли ж кому з вас не вистачає мудрості, то нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і без докорів, і вона буде йому дана.
6 Але хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку вітер підіймає і розвіває.
7 Нехай така людина не думає, що одержить щось від Господа.
8 Людина двоєдушна не є постійною в усіх дорогах своїх.
9 Нехай принижений брат хвалиться висотою своєю,
10 а багатий — пониженням своїм, бо він, як трав'яний цвіт, промине.
11 Бо сонце сходить, і спека висушує траву, цвіт її опадає, і краса її зникає; так і багатий зів'яне в дорогах своїх.
12 Блаженна людина, яка витримає спокусу, бо, будучи випробуваною, одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, які люблять Його.
13 Нехай ніхто не каже в спокусах: «Мене випробовує Бог!» Бо Бог не може бути спокушуваний злом, і Він нікого не спокушує,
14 але кожний спокушується, захоплюючись і зваблюючись власною пожадливістю.
15 Тоді пожадливість, зачавши, родить гріх, а вчинений гріх — родить смерть.
16 Не обманюйте себе, брати мої любі!
17 Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світла, у Котрого немає переміни і ні тіні зміни.
18 Захотівши, Він породив нас словом істини, щоб нам бути якимсь початком Його створінь.
19 Тому, брати мої любі, нехай кожна людина буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20 бо гнів людини не творить правди Божої.
21 Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти душі ваші.
22 Будьте виконавцями слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 Бо коли хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого лиця в дзеркалі:
24 вона подивилась на себе, відійшла і зараз же забула, яка вона.
25 А хто вникне в досконалий закон, закон свободи, і перебуває в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26 Коли хтось з вас думає, що він побожний, а не стримує язика свого, та обманює серце своє, в такого побожність пуста.
27 Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем полягає в тому, щоб піклуватися сиротами і вдовами в їхніх скорботах та берегти себе від осквернення світом.