Ephesians 4
1 Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно звання, до якого ви покликані,
2 з усякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов'ю,
3 намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.
4 Одне тіло, і один дух, як ви і покликані в одній надії покликання вашого.
5 Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6 один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
7 І кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
8 Тому й сказано: «Піднявся на висоту, полонив полонених і дав дари людям».
9 А піднявся, що означає, як не те, що раніше сходив у найнижчі частини землі?
10 Хто зійшов, Той і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все.
11 І Він призначив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями і вчителями
12 для вдосконалення святих на діло служіння, для збудування Тіла Христового,
13 аж доки всі ми не прийдемо до єдності віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру зросту повноти Христової;
14 щоб ми більше не були дітьми, які хитаються і захоплюються всяким вітром вчення через людське лукавство і підступами хитрого зваблювання,
15 а істинною любов'ю всі зростали в Того, Котрий є Голова, Христос.
16 З Якого все тіло, складене і поєднане всякими взаємно зміцнюючими зв'язками, в міру дії кожного окремого члена, здійснює ріст на збудування себе самого в любові.
17 Тому я говорю і заклинаю в Господі, щоб ви більше не поводилися так, як поводяться язичники в марності розуму свого, —
18 затьмарені в розумінні, відчужені від життя Божого, через їхнє незнання та закам'янілість сердець їхніх;
19 вони втратили почуття і віддались розпусті, щоб чинити всяку нечистоту в зажерливості.
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 тому що ви чули про Нього і були навчені в Нім, — бо істина в Ісусі, —
22 щоб ви відкинули попередній спосіб життя старої людини, яка зітліває в звабливих пожадливостях,
23 а обновилися духом розуму вашого,
24 та зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, в справедливості та святості істини.
25 Тому, відкинувши неправду, говоріть кожен правду ближньому своєму, бо ми члени один одному.
26 Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде в гніві вашому,
27 і не давайте місця дияволу.
28 Хто крав, нехай не краде більше, а краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати нужденному.
29 Нехай жодне гниле слово і виходить з уст ваших, а тільки добрі для повчання, щоб воно подавало благодать тим, які чують його.
30 І не засмучуйте Божого Духа Святого, Яким ви запечатані в день викуплення.
31 Усяка прикрість, і лютість, і гнів, і крик і лихослів'я з усякою злобою нехай будуть відкинені вами.
32 А ви один до одного будьте ласкаві, співчутливі, прощаючи один одному, як і Бог у Христі простив вам.