1Старець — дорогому Гаєві, якого я істинно люблю.
2Улюблений, молюся, щоб ти був здоровий і досяг успіхів у всьому, як досягає душа твоя.
3Бо я дуже зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою вірність істині, яка є в тобі, і як ти живеш у ній.
4Для мене немає більшої радості, як чути, що діти мої ходять в істині.
5Улюблений, ти вірно дієш у тому, що ти робиш для братів та для пришельців.
6Вони засвідчили про твою любов перед церквою; ти добре зробиш, коли відпустиш їх, як належить перед Богом.
7Бо вони пішли заради імені Його, нічого не взявши від язичників.
8Отже, ми повинні приймати таких, щоб стати співробітниками істини.
9Я писав до церкви, але Діотреф, який любить бути першим у них, не приймає нас.
10То ж, коли я прийду, нагадаю про діла, які він і чинить, обмовляючи нас лихими словами. Та й цим не задовільняючись, — він сам не приймає братів і забороняє бажаючим, та виганяє з церкви.
11Улюблений, не наслідуй зло, але добро. Хто чинить добро, той від Бога, а хто чинить зло, той не бачив Бога.
12Про Димитрія засвідчено всіма, і самою істиною, свідчимо також і ми. І ви знаєте, що наше свідчення правдиве.
13Багато чого мав я написати, але не хочу чорнилом і пером писати тобі;
14надіюсь незабаром побачити тебе, та й поговорити устами до уст.
15Мир тобі! Друзі вітають тебе. Вітай братів поіменно. Амінь.