2 Peter 1
1 Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, до тих, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:
2 благодать і мир нехай примножиться вам через пізнання Бога і Ісуса, Господа нашого!
3 Його Божественна сила дала нам все необхідне для життя і побожності, через пізнання Того, Хто покликав нас славою і добротою,
4 якими даровані нам великі і дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю.
5 А тому, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті — розсудливість,
6 в розсудливості — стриманість, у стриманості — терпіння, у терпінні — благочестя,
7 в благочесті — братолюбство, в братолюбстві — любов.
8 Якщо це у вас є і помножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
9 А в кого цього немає, той сліпий через свою короткозорість і забув про очищення своїх попередніх гріхів.
10 Тому, брати, все більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання і обрання; так роблячи, ви ніколи не спіткнетесь,
11 бо так відкриється вам вільний вхід у вічне Царство Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
12 Тому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви і знаєте і вкорінилися в справжній істині.
13 Бо вважаю справедливим, доки перебуваю в цій оселі, спонукати вас нагадуванням,
14 знаючи, що скоро залишу оселю мою, як Господь наш Ісус Христос і відкрив мені.
15 Буду ж старатися, щоб ви і після мого відходу пам'ятали це.
16 Бо ми сповістили вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
17 Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли дійшов до Нього від величної слави такий голос: «Це — Син Мій Улюблений, у Котрому моє благовоління».
18 І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, як були з Ним на святій горі.
19 До того ж ми маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися День і не засяє ранкова зоря в серцях ваших.
20 Знаючи насамперед те, що жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.
21 Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі люди Божі, спонукані Духом Святим.