1Не хочу ж, брати, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були і всі перейшли через море;
2і всі охрестилися в Мойсея, в храмі і в морі;
3і всі їли ту саму духовну їжу;
4і пили той самий духовний напій, бо пили від духовної Скелі, яка йшла вслід за ними; Христос був цією Скелею.
5Але багатьох з них Бог не вподобав, тому загинули вони в пустині.
6А це були приклади для нас, щоб ми не були такі пожадливі до зла, як вони були похітливі.
7І не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти і пити, і встали, щоб грати».
8Не будемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, — і полягло їх в один день двадцять три тисячі.
9Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій.
10Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.
11Все це трапилося з ними, як приклади, а записано як пересторога нам, які досягли останніх віків.
12Тому, хто думає, що він стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти.
13Вас спіткала спокуса не інша, як тільки людська, проте вірний Бог, Який не допустить, щоб ви були спокушувані понад ваші сили, а при спокутуванні дасть вам і полегшення, щоб ви могли спокусу перенести.
14Тому, любі мої, втікайте від служіння ідолам.
15Я кажу, як мудрим: розсудіть самі те, про що говорю.
16Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є спільнотою крові Христової? Хліб, який ламаємо, чи не є спільнотою тіла Христового?
17Один хліб, тіло одне — нас багато; бо ми всі спільники хліба одного.
18Погляньте на Ізраїля по плоті: чи ті, які їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19Що ж я кажу? Чи ідол є щось? І чи ідольська жертва щось значить?
20Ні. Але, що язичники приносять в жертву, приносять демонам, а не Богові, а я не хочу, щоб ви єдналися з демонами.
21Ви не можете пити з чаші Господньої і з чаші демонської; не можете бути спільниками трапези Господньої і трапези демонської.
22Чи будемо гнівити Господа? Хіба ми сильніші від Нього?
23Все мені дозволено, та не все на користь. Все мені дозволено, та не все будує.
24Нехай ніхто не шукає для себе, а кожний для ближнього.
25Усе, що продається на торгу, — їжте, не без усякого дослідження для спокою совісті.
26Бо Господня земля і те, що наповнює її.
27Коли хтось з невіруючих покличе вас, і ви захочете піти, то що дадуть вам, — їжте без усякого дослідження для спокою совісті.
28Коли ж хтось скаже вам: «Це м'ясо приносилось в жертву ідолам», — не їжте ради того, хто сказав, і ради сумління. Бо Господня земля і все, що наповняє її.
29А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю?
30Коли ж я з подякою щось споживаю, то навіщо зневажати мене за те, за що я дякую?
31Отже, чи ви їсте, чи п'єте, чи що інше робите, все робіть на славу Божу.
32Не давайте приводу для спокуси ні іудеям, ні геллінам, ні Церкві Божій;
33отак як і я догоджую всім в усьому, не шукаючи для себе користі, а для багатьох, щоб вони спаслися.