1 Corinthians 2
1 І коли я приходив до вас, брати, то приходив не з пишномовними словами чи мудрістю,
2 я вирішив не знати нічого між вами, крім Ісуса Христа і то розп'ятого.
3 І я був у вас у немочі, і в страху, і у великому трепеті.
4 І слово моє і проповідь моя були не в переконливих словах людської мудрості, а в явленні Духа і сили,
5 щоб віра ваша стверджувалася не на мудрості людській, а на силі Божій.
6 Мудрість ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього, ані володарів віку цього, які проминають,
7 але проповідуємо премудрість Божу таємну, заховану, яку Бог призначив перед віками на славу нашу;
8 якої ніхто з володарів світу цього не пізнав, бо коли б пізнали, то не розп'яли б Господа слави.
9 Але, як написано: «Чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять Його».
10 А Бог відкрив це нам Духом Своїм, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.
11 Хто ж з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так само і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого.
12 А ми прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам Богом,
13 що ми і сповіщаємо не словами людської мудрості, а вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним.
14 Душевна людина не сприймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не зможе зрозуміти, тому що про це треба судити духовно.
15 А духовний судить про все, а про нього ніхто судити не може.
16 «Хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його?» А ми маємо розум Христа.