Genesis 24
1 І Авраам був старий, постарівшись днями, і Господь поблагословив Авраама в усьому.
2 І сказав Авраам свому рабові, старшому над своїм домом, що володів усім його: Поклади твою руку під моє стегно,
3 і заклену тебе Господом Богом неба і Богом землі, щоб не взяв ти моєму синові Ісаакові жінку з ханаанських дочок, з якими я живу між ними,
4 але підеш до моєї землі, звідки я походжу, до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові Ісаакові.
5 Сказав же раб до нього, Коли не хоче жінка піти вслід за мною до цієї землі, чи поверну твого сина до землі, звідки ти вийшов звідти?
6 Сказав же до нього Авраам: Вважай на себе, не поверни мого сина туди.
7 Господь Бог неба і Бог землі, який взяв мене з дому мого батька і з землі, в якій я народився, що сказав мені і поклявся мені кажучи: Цю землю дам Тобі і твому насінню, Він пішле свого ангела перед тобою, і візьмеш жінку моєму синові Ісаакові звідти.
8 Якщо ж жінка не забажає піти з тобою до цієї землі, будеш чистим від цієї клятви. Тільки мого сина не поверни туди.
9 І поклав раб свою руку під стегно Авраама свого пана і поклявся йому про це слово.
10 І взяв раб десять верблюдів з верблюдів свого пана, і з усіх дібр свого пана з собою, і вставши, пішов до Месопотамії до міста Нахора.
11 І поставив верблюдів поза містом коло криниці води над вечір, коли виходять ті, що черпають воду.
12 І сказав: Господи Боже мого пана Авраама, поведи добре передімною сьогодні і зроби милість з моїм паном Авраамом.
13 Ось я став біля криниці води, дочки ж тих, що живуть у місті, виходять зачерпнути води,
14 і буде, що дівиця, якій лиш я скажу: Схили мені твоє відро, щоб я пив, скаже мені: Пий і дам пити твоїм верблюдам, доки напються, цю приготовив ти твому рабові Ісаакові, і з цього пізнаю, що ти зробив милосердя моєму панові Авраамові.
15 І сталося, раніше ніж скінчив він говорити в умі, і ось виходила Ревекка, що народилася Ватуїлові, синові Мелхи жінки Нахора, брата ж Авраама, що мала відро на раменах.
16 Дівиця ж була дуже гарною на вид, була дівицею, муж її не пізнав. Прийшовши ж до джерела, наповнила відро і пішла.
17 Підбіг же раб їй на зустріч і сказав: Дай пити мені трохи води з твого відра.
18 Вона ж сказала: Пий, пане. І поспішила і зняла відро на свою руку і дала йому пити, доки не напився.
19 І сказала: І дам пити твоїм верблюдам, доки всі не напються.
20 І поспішилася, і випорожнила відро до корита, і ще побігла до криниці зачерпнути і дала пити всім верблюдам.
21 Чоловік же приглядався до неї, і мовчав, щоб пізнати чи добре повів Господь його дорогу чи ні.
22 Сталося ж, коли всі верблюди скінчили пити, взяв чоловік золоті кульчики міркою драхми і дві запинки на її руки, десять мір золота вони.
23 І запитав її, і сказав: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас завітати?
24 І сказала йому: Я є дочкою Ватуїла від Мелхи, якого породила Нахорові.
25 І сказала йому: І соломи і паші в нас багато, і місце завітати.
26 І задоволений, чоловік поклонився Господеві і сказав:
27 Благословенний Господь Бог мого пана Авраама, який не полишив справедливість і правду від мого пана. Господь мене добре повів до хати брата мого пана.
28 І побігши, дівчина сповістила в хаті своєї матері за цими словами.
29 Ревекка же мала брата, якому імя Лаван. І побіг Лаван до чоловіка надвір до криниці.
30 І сталося, коли побачив кульчики і запинки на руках своєї сестри, і коли почув слова своєї сестри Ревекки, що говорила: Так сказав мені чоловік, і прийшов до чоловіка, що стояв коло верблюдів при криниці,
31 і сказав йому: Ходи увійди; благословенний Господь, чому став ти надворі? Я ж хату приготовив і місце для верблюдів.
32 Увійшов же чоловік до хати і розладував верблюдів. І дав соломи і паші верблюдам, і води його ногам і ногам мужів, що з ним.
33 І поклав їм хліби їсти. І сказав: Не їстиму доки не скажу я своїх слів. І сказали: Говори.
34 І сказав: Я раб Авраама.
35 Господь же дуже поблагословив мого пана, і він прославився. І дав йому овець, і телят, срібло, і золото, і рабів, і рабинь, верблюдів, і ослів.
36 І породила Сарра жінка мого пана одного сина моєму панові у його старості, і дав йому все те, що було його.
37 І закляв мене мій пан, кажучи: Не візьмеш жінку моєму синові з дочок хананейських, між якими я живу в їхній землі.
38 Але тільки підеш до дому мого батька і до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові.
39 Сказав же я моєму панові: Якщо жінка не піде зі мною?
40 І сказав мені: Господь, якому угодив я перед ним, Він пішле свого ангела з тобою і добре поведе твою дорогу, і візьмеш жінку моєму синові з мого роду і з дому мого батька.
41 Тоді будеш невинний від моєї клятви. Коли бо лиш підеш до мого племени і тобі не дадуть, і будеш невинний від моєї клятви.
42 І прийшовши сьогодні до криниці, сказав я: Господи Боже мого пана Авраама, якщо ти добре поведеш мою дорогу, в якій я сьогодні ходжу по ній.
43 Ось я став при джерелі води, а міські людські дочки вийдуть зачерпнути води, і буде, що дівчина, якій лиш я скажу: Дай мені пити трохи води з твого відра,
44 і скаже мені: І пий ти, і твоїм верблюдам налию, це жінка, яку приготовив Господь своєму слузі Ісаакові, і з цього знатиму, що Ти вчинив милосердя моєму панові Авраамові.
45 І сталося, що раніше ніж закінчив я говорити в умі, зразу виходила Ревекка, маючи відро на раменах, і пішла до джерела і зачерпнула. Сказав же я їй: Дай мені пити.
46 І поспішившись, зняла відро з себе і сказала: Пий ти, і твоїм верблюдам дам пити. І пив я, і моїм верблюдам дала пити.
47 І запитав я її, і сказав: Чия ти дочка? Вона ж сказала: Я дочка Ватуїла сина Нахора, яку породила йому Мелха. І дав я їй кульчики і запинки на її руки.
48 І благоволивши, поклонився я Господеві, і поблагословив Господа Бога мого пана Авраама, який добре повів мене в дорозі правди, щоб взяти дочку брата мого пана його синові.
49 Якщо, отже, ви чините милосердя і справедливість моєму панові, сповістіть мені, якщо ж ні, сповістіть мені, щоб я повернувся на право або на ліво.
50 Відповівши ж, Лаван і Ватуїл сказали: Від Господа вийшов цей наказ, отже, не можемо тобі сказати злого добру.
51 Ось Ревекка перед тобою. Взявши, іди, і хай буде жінкою сина твого пана, так як сказав Господь.
52 Сталося ж, коли почув раб Авраама ці слова, поклонився Господеві до землі.
53 І раб вийнявши срібний і золотий посуд і одяг, дав Ревецці і дав дари її братові і матері.
54 І поїли і попили, він і мужі, що були з ним, і поспали. І вставши вранці, сказав: Відішліть мене, щоб пішов я до мого пана.
55 Сказали ж її брати і матір: Хай дівчина буде з нами яких десять днів, і після цього відійде.
56 Він же сказав до них: Не держіть мене, і Господь добре повів мою дорогу. Пішліть мене, щоб я пішов до мого пана.
57 Вони ж сказали: Покличемо дівчину і запитаємо її уста.
58 І покликали Ревекку і сказали їй: Чи підеш з цим чоловіком? Вона ж сказала: Піду.
59 І відіслали свою сестру Ревекку і її майно, і авраамового раба і тих, що з ним.
60 І поблагословили свою сестру Ревекку і сказали її: Ти є нашою сестрою; стань тисячами десятьох тисяч, і хай твоє насіння успадкує міста ворогів.
61 Вставши ж Ревекка і її рабині, сіли на верблюдів, і пішли з чоловіком, і взявши раб Ревекку, відійшов.
62 Ісаак же ходив крізь пустиню коло криниці видіння. Він же жив у землі на полудні.
63 І вийшов Ісаак у долину пройтися над вечір, поглянувши і очима побачив верблюдів, що йшли.
64 І поглянувши Ревекка очима, побачила Ісаака і зіскочила з верблюда,
65 і сказала рабові: Хто цей чоловік, що ходить на рівнині нам на зустріч? Сказав же раб: Це мій пан. Вона ж, взявши намітку, накрилася.
66 І розповів раб Ісаакові всі слова, які зробив.
67 Ввійшов же Ісаак до хати своєї матері і взяв Ревекку, і стала йому жінкою, і полюбив її. І потішений був Ісаак по Саррі своїй матері.