Genesis 21
1 І Господь відвідав Сарру, так як сказав, і зробив Господь Саррі, так як сказав,
2 і зачавши, Сарра породила Авраамові сина у старості в часі, так як сказав йому Господь.
3 І назвав Авраам імя свого сина, що йому народився, якого породила йому Сарра, Ісааком.
4 Обрізав же Авраам Ісаака осьмого дня, так як заповів йому Бог.
5 Авраам же був столітним коли йому народився його син Ісаак.
6 Сказала ж Сарра: Радість зробив мені Господь, бо хто лиш почує, співрадітиме зі мною.
7 І сказала: Хто звістить Авраамові, що Сарра грудьми годує дитину. Бо я породила сина в моїй старості.
8 І виросла дитина і була відлучена, і зробив Авраам велике прийняття, в день коли був відлучений його син Ісаак.
9 Побачивши ж Сарра сина Агари єгиптянки, який народився Авраамові, як він грався з Ісааком її сином,
10 і сказала Авраамові: Викинь цю рабиню і її сина; бо не унаслідить син цієї рабині з моїм сином Ісааком.
11 Дуже жорстоким же зявилося слово перед Авраамом, задля його сина.
12 Сказав же Бог Авраамові: Хай мова про дитину і про рабиню не буде жорстокою перед тобою. Все, що лиш тобі скаже Сарра, послухай її голосу, бо в Ісааку назветься тобі насіння.
13 І сина ж рабині, у нарід великий зроблю його, бо він твоє насіння.
14 Встав же Авраам вранці і взяв хліби і міх води і дав Агарі, і поклав на рамена і дитину, і відіслав її. Відійшовши ж блукала в пустині коло джерела клятви.
15 Нестало ж води в міху, і вкинула дитину під одним деревом елії.
16 Пішовши ж, сиділа напроти нього здалека, як на постріл лука. Бо сказала: Щоб не побачила я смерть моєї дитини. І сіла напроти нього. Закричала ж дитина, заплакала.
17 Вислухав же Бог голос дитини з місця, де була, і закликав божий ангел до Агари з неба і сказав їй: Що є, Агар? Не бійся. Бо почув Бог голос твоєї дитини з місця, де є.
18 Встань, візьми дитину і держи її твоєю рукою. Бо зроблю його великим народом.
19 І відкрив Бог її очі, і побачила криницю живої води. І пішла та наповнила міх водою і дала пити дитині.
20 І був Бог з дитям, і виріс. І поселився в пустині. Став же стрілцем.
21 І поселився в пустині Фаран, і взяла йому матір жінку з єгипетської землі.
22 Сталося ж в тім часі і сказав Авімелех і Охозат його друг і Фікол воєвода його сили до Авраама, кажучи: Бог з тобою в усьому, що лиш чиниш.
23 Тепер, отже, кленися мені Богом не вчинити зла мені, ані моєму насінню, ані моєму імени, але за справедливістю, яку вчинив я з тобою, вчиниш зі мною і землі, на якій ти в ній поселився.
24 І сказав Авраам: Я кленуся.
25 І оскаржив Авраам Авімелеха за криницю води, яку відібрали слуги Авімелеха.
26 І сказав йому Авімелех: Не знав я, хто зробив це діло, ані ти мені не сповістив, ані я не почув, хіба лиш сьогодні.
27 І взяв Авраам овець і телят і дав Авімелехові, і склали оба завіт.
28 І поставив Авраам сім ягниць овечих окремо.
29 І сказав Авімелех Авраамові: Що є цих сім ягниць овечих, яких поставив ти осібно?
30 І сказав Авраам що: Сімох цих ягниць візьмеш від мене, щоб були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
31 Задля цього назвав імя того місця: Криниця клятви, бо там клялися оба.
32 І склали завіт при криниці клятви. Встав же Авімелех і Охозат його друг і Фікол воєвода його сил, і повернулися до филістимської землі.
33 І посіяв Авраам ниву при криниці клятви, і прикликав там імя Господа Бога вічного.
34 Прожив же Авраам у филістимській землі численні дні.