1І, повернувшись, підвелися ми до пустині дорогою Червоного моря, так як Господь сказав до мене, і ми обходили гору Сиір багато днів.
2І сказав Господь до мене:
3Вистане вам обходити цю гору, отже, поверніться на північ.
4І заповідж народові, кажучи: Ви пройдете через границі ваших братів синів Ісава, які живуть в Сиірі, і побояться вас і дуже жахатимуться.
5Не зустрінете їх війною, бо не даю вам їхньої землі, ані на стопу ноги, бо в насліддя дав Я Ісавові гору Сиір.
6Їжу купите в них і їстимете, і в міру візьмете в них воду за срібло і питимете.
7Бо Господь Бог наш поблагословив тебе в кожному ділі твоїх рук. Пізнай, як ти пройшов цю велику і страшну пустиню. Ось сорок літ Господь Бог твій з тобою, не забракло вам нічого.
8І пройшли ми попри наших братів синів Ісава, що живуть в Сиірі, дорогою Арави від Елона і від Ґасіон Гавера. І повернувшись, пройшли ми дорогою моавської пустині.
9І сказав Господь до мене: Не ворогуйте з моавітами і не зустрінете їх війною; бо не дам вам з їхньої землі в насліддя, бо синам Лота дав Я унаслідити Ароір.
10[Омміни перше сиділи на ній, великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми.
11Рафаїни, вважатимуться і вони так як Енакіми, і Моавіти називають їх Оммінами.
12І в Сиірі сидів раніше Хоррей, і сини Ісава їх знищили і вигубили їх з свого лиця і поселилися замість них, так як зробив Ізраїль з землею їхнього насліддя, яку Господь дав їм.]
13Тепер, отже, ви встаньте і підведіться і перейдіть долину Зареда. І перейшли ми долину Зареда. І дні, які ми проходили з Кадис Варни доки не перейшли долину Зареда, тридцять і вісім літ, доки не впало все полокіння мужів - вояків з табору, так як клявся їм Господь.
14***
15І Божа рука була на них, щоб їх вигубити з табору, доки не впали.
16І сталося, коли впали всі мужі вояки вимираючи з посеред народу,
17і сказав Господь до мене, кажучи:
18Ти сьогодні перейдеш границі Моава - Ароір,
19і прийдете близько до синів Аммана. Не ворогуйте з ними і не зустрінете їх війною; бо не дам тобі в насліддя землі синів Аммана, бо Я дав її в насліддя синам Лота.
20Землею Рафіїнів вважатиметься, бо і Рафіїни на ній раніше замешкували, і Амманіти називають їх Зомзоммінами,
21великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми, і вигубив їх Господь з перед їхнього лиця, і унаслідили і поселилися замість них,
22так як зробили синам Ісава, що мешкають в Сиірі, так як вигубили Хоррея з перед їхнього лиця і унаслідили і поселилися замість них до цього дня.
23І Евеї, що живуть в Асероті до Ґази, і Каппадокійці, що вийшли з Каппадокії, вигубили їх і поселилися замість них.
24Тепер, отже, встаньте і підведіться і пройдіть ви долину Арнона. Ось передав Я в твої руки Сіона царя Есевона Аморрея і його землю. Починай унаслідувати, приступи проти нього війною.
25В тому дні почни давати твоє тремтіння і твій страх на лице всіх народів, що під небом, які, почувши твоє імя, жахнуться і матимуть болі від твого лиця.
26І післав я послів з пустині Кедамот до Сіона царя Есевона з мирними словами, кажучи:
27Перейду через твою землю, пройду дорогою, не зверну на право, ані на ліво.
28Їжу мені даси за срібло і їстиму, і воду даси мені за срібло і питиму. Тільки пройду ногами,
29так як зробили зі мною сини Ісава, що живуть в Сиірі і Моавіти, що живуть в Ароірі, доки не перейду Йордан до землі, яку Господь Бог наш нам дає.
30І не забажав Сіон цар Есевона, щоб ми пройшли через нього, бо Господь Бог наш твердим вчинив його дух і скріпив його серце, щоб виданий був в твої руки, так як (сталося) в тому дні.
31І сказав Господь до мене: Ось Я почав передавати перед твоїм лицем Сіона царя Есевона Аморрея і його землю; починай унаслідувати його землю.
32І вийшов нам на зустріч Сіон, він і ввесь його нарід, на війну до Яси.
33І передав його Господь Бог наш перед нашим лицем, і ми побили його і його синів і ввесь його нарід,
34і заволоділи всіма містами в тому часі, і вигубили кожне місто за порядком і їхніх жінок і їхніх дітей, не оставили ми живого.
35Тільки скот ми забрали в полон і взяли ми здобич міст.
36Від Ароіра, що є при гирлі потоку Арнона, і міста, що є в долині, і до гори Ґалаада; не було міста, яке втекло від нас, всі передав Господь Бог наш в наші руки.
37Лише до землі синів Аммона ми не пішли, всього, що окружає потік Явок і до міст, що в гірській околиці, так як нам заповів Господь Бог наш.