1 Samuel 22
1 І Давид відійшов звідти і спасся і приходить до печері Одоллама. І чують його брати і дім його батька і приходять туди до нього.
2 І збирається до нього кожний, що в скруті, і кожний, що в довгах, і кожний, що в душевних болях, і він був їхнім володарем. І було з ним яких чотириста мужів.
3 І звідти Давид пішов до Массифи Моавської і сказав до Моавського царя: Хай будуть же мій батько і моя матір у тебе, аж доки не пізнаю, що вчинить мені Бог.
4 І ублагав лице Моавського царя, і жили з ним всі дні, коли Давид був в обозі.
5 І пророк Ґад сказав до Давида: Не сиди в обозі, іди і прийдеш до землі Юди. І Давид пішов і прийшов і сів в місті Саріх.
6 І почув Саул, що дався чути Давид і мужі, що з ним. І Саул сидів в горі околиці, що в Рамі, і спис в його руці, і всі його слуги довкруг нього.
7 І сказав Саул до своїх слуг, що стояли перед ним, і мовив їм: Послухайте ж, сини Веніямина: Чи поправді всім вам син Єссея дасть поля і виноградники і поставить вас всіх сотниками і тисяцькими,
8 бо ви всі змовляєтеся проти мене, і немає нікого, хто відкриває ухо моє про те, що мій син заповів завіт з сином Єссея, і немає того з вас, хто дбає за мене, і відкриває ухо моє, що мій син підняв мого раба проти мене як ворога до цього дня.
9 І відповідає Доек Сирієць, що наставлений над ослами Саула, і сказав: Я побачив сина Єссея, що прийшов до Номви до Авімелеха сина священика Ахітова,
10 і запитав про нього у Бога і дав йому поживу і дав йому меч Ґоліята чужинця.
11 І цар післав покликати Авімелеха сина Ахітова і всіх синів його батька, священиків, що в Номві, і всі приходять до царя.
12 І сказав Саул: Послухай но, сине Ахітова. І сказав: Ось я, говори, пане.
13 І сказав йому Саул: Навіщо змовився проти мене ти і син Єссея, що дав ти йому хліб і меч і питав за нього у Бога, щоб наставити його проти мене ворогом до цього дня?
14 І він відповів цареві і сказав: І між усіма твоїми слугами хто такий вірний як Давид і зять царя і виконавець всякої твоєї заповіді і славний в твому домі?
15 Чи сьогодні почав я питати за нього у Бога? Зовсім ні. Хай не видає цар оскарження проти свого раба і проти всього дому мого батька, бо твій раб в цьому усьому не знав слова малого чи великого.
16 І сказав цар Саул: Смертю помреш, Авімелех, ти і ввесь дім твого батька.
17 І сказав цар сторожам, що стоять перед ним: Приведіть і забийте господних священиків, бо їхня рука з Давидом, і томущо знали, що він втікає, і не відкрили ухо моє. І слуги царя не забажали накласти своїх рук на господних священиків.
18 І сказав цар Доикові: Повернися ти і напади на священиків. І повернувся Доик Сирієць і забив господних священиків в дні тому, триста і пять мужів, всіх, що носять ефуд.
19 І Номву, місто священиків, побив лезом меча від чоловіка аж до жінки, від немовлята аж до того, що ссе і телята і осла і вівці.
20 І спасається один син Авімелеха сина Ахітова, і його імя Авіятар, і він втік за Давидом.
21 І сповістив Авіятар Давидові, що Саул забив всіх господних священиків.
22 І сказав Давид Авіятарові: Знав я в тому дні, що Доик Сирієць, сповіщаючи, сповістить Саулові. Я винний за душі дому твого батька.
23 Сиди зі мною, не бійся, бо де лиш знайду місце для моєї душі, пошукаю і для твоєї душі, щоб тебе зберегти при мені.