1 Corinthians 2
1 І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Боже таїнство вишуканими словами й мудрістю.
2 Бо я вважав за правильне не знати у вас нічого, як тільки Ісуса Христа, - і то розіп'ятого.
3 І я був перед вами у немочі, і в страху, і в великім тремтінні;
4 і моє слово, і моя проповідь - не в переконливих словах мудрости, але в об'яві Духа й сили,
5 щоб ваша віра була не в людській мудрості, а в Божій силі.
6 Ми говоримо про мудрість у досконалих - не мудрість цього віку і не про минущість володарів цього віку.
7 Але говоримо про Божу премудрість, сховану в тайні, яку визначив Бог перед віками нам на славу;
8 її ніхто з володарів цього віку не пізнав; бо якби були пізнали, то не розіп'яли б Господа слави.
9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що до серця людини не приходило, - те приготував Бог тим, що його люблять!
10 Нам це Бог відкрив [своїм] Духом, бо Дух усе досліджує, навіть глибини Божі.
11 Бо хто з людей знає те, що є в людині? Хіба лише дух людини, який живе в ній! Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий.
12 Ми ж одержали не дух світу, але Дух, що від Бога, - щоб знати те, що дароване нам від Бога;
13 про що й говоримо не вченими словами людської мудрости, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з духовним.
14 Тілесна ж людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство і вона не може цього пізнати, бо це розсуджується духовно.
15 Духовна ж людина розсуджує все це, але сама ніким не судиться.
16 Бо хто пізнав розум Господній, хто навчить його? Ми ж маємо розум Христа!