1Потім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги.
2І я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.»
3І Господь показав мені чотирьох ремісників.
4Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.»
5Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка.
6Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.»
7Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч.
8І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього.
9Бо я буду для нього, - слово Господнє, - вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.»
10«Гей, гей, утікайте з північного краю, - слово Господнє, - бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, - слово Господнє!
11Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.
12Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока.
13Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене.
14Співай і радуйся, дочко Сіону, бо ось я йду й житиму посеред тебе» - слово Господнє.
15Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе.
16Господь посяде Юду як свій пай на Святій Землі. Він знову вибере Єрусалим.
17Замовкни перед Господом усяке тіло, бо він пробуджується з святого житла свого.