1Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом.
2Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають.
3Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;
4вона бо - слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона - Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло.
5Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління.
6Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують.
7Тож дайте кожному належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому острах - острах, кому честь - честь.
8Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.
9Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.»
10Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, - виконання закону.
11Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.
12Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла.
13Як день, - поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах;
14але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.