1О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!
2Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!
3Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?
4Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?
5Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.
6Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.
7І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»
8Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?
9Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?
10Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?
11Господь знає думки людини, що вони марні
12Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,
13щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.
14Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.
15Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею.
16Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?
17Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.
18Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене.
19Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу.
20Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?
21Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.
22Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого.
23Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш.