1Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.
2Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.
3Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,
4грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.
5Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.
6Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.
7І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки. я полетів би і відпочив би.
8Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.
9Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.
10Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.
11Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.
12Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.
13Якби то ворог глузував із мене, я - стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.
14А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,
15з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.
16Хай смерть поб'є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! -бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.
17Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.
18Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.
19Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.
20Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.
21Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, Порушує свою умову.
22Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони - мечі вийняті з піхви.
23Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.
24І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.