1Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
2Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.
4У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би. ніщо перед тобою; вона лиш подув, - кожна людина,
7лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.
12Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина - тільки подув.
13Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.
14Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.