1Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.
2Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.
3Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
4Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
5Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
6Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
7Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.
8Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
9Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
10Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
11Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
12Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
13Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.