1Давида. До тебе, Господи, підношу мою душу,
2о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!
3Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.
4Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.
5Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.
6Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.
7Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.
8Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.
9Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.
10Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.
11Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.
12Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.
13Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.
14Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.
15Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги.
16Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.
17Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.
18Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.
19Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.
20Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.
21Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.
22Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.