1Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,
2як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:
3«Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
4не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
5покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього.»
6Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях яарських.
7Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
8Устань, Господи, до твого відпочинку ти і кивот твоєї сили!
9Священики твої нехай одягнуться у справедливість святі твої нехай возрадуються вельми
10Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.
11Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
12Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх. то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.»
13Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
14«Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
15Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
16Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
17Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.
18Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти.»