1Слухайте, діти, батьківське навчання, | і зважайте, щоб розуму набрались,
2бо я даю вам добру науку; | навчання мого не покидайте.
3Бо й я був сином у мого батька, | ніжним та любим в очах моєї неньки.
4Він учив і говорив до мене: | Нехай твоє серце держить мої слова твердо; | пильнуй мої накази, то й будеш жити.
5Набирайсь мудрости, розуму набирайся, | не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст.
6Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; | люби її, і вона буде тебе охороняти.
7Початок мудрости: здобувай мудрість! | Усім твоїм маєтком здобувай розум.
8Цінуй її високо, й вона тебе підійме, | вона тебе прославить, коли ти її обіймеш;
9вона тобі на голову вінець слави покладе | і пишною короною тебе прикрасить.
10Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, | й років життя твого буде багато.
11Дороги мудрости тебе навчаю, | веду тебе по стежках простих.
12Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, | а побіжиш - не спотикнешся.
13Держись науки, її не занедбуй; | пильнуй її, вона бо життя твоє.
14Не ходи стежкою безбожних, | і не простуй дорогою ледачих.
15Ухиляйсь від неї, не ходи нею, | зверни із неї та й далі йди.
16Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; | і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу;
17вони бо їдять хліб злочинства | і п'ють вино насильства.
18Дорога ж праведних, як світло зірниці, | що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний.
19Путь безбожників неначе темрява теменна; | вони не відають, об що спіткнуться.
20Мій сину! слухай слова мої уважно, | нахили вухо до моїх глаголів.
21Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, | сховай їх в осерді твого серця,
22вони бо життя тому, хто їх знайде, | і здоров'я для всього його тіла.
23Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, | бо з нього б'ють життя джерела.
24Відкинь лукавство уст від себе, | і губ неправду віддали від себе.
25Очі твої нехай дивляться просто, | вії твої нехай зорять перед тобою.
26Вирівняй стежку для ноги твоєї, | нехай усі твої дороги будуть прості.
27Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; | відверни ногу твою від зла.