1Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.
2Почувши у в'язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:
3“Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?”
4У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите:
5Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.
6Щасливий, хто через мене не спотикнеться.”
7Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?
8На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м'яку? Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах.
9Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка.
10Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.
11Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.
12Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.
13Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана.
14І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти.
15Хто має вуха, нехай слухає.
16До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших,
17кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. –
18Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має.
19Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами.”
20Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.
21“Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі.
22Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.
23Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі.
24Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.”
25Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.
26Так, Отче: бо так тобі було довподоби.
27Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
28Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.
29Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.
30Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”