1Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички.
2Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти,
3і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх.
4Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.”
5>І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав:
6“Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.”
7Тоді вони його спитали: “Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?”
8Він же відповів: “Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім'я і буде казати: Це я, - і: Час наблизився. Не йдіть слідами за ними.
9Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.”
10Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство.
11Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть.
12Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого.
13І це дасть вам нагоду свідчити.
14Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати,
15я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.
16Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють.
17Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я.
18Але волосина з голови у вас не пропаде!
19Вашим стражданням ви спасете душі свої.
20Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось.
21Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять.
22Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться.
23Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього.
24Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган.
25І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями.
26Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили.
27Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою.
28Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.”
29І він сказав їм притчу: “Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева.
30Коли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо.
31Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько.
32Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться.
33Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.
34Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька,
35немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі.
36Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.”
37Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна.
38Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його.