1По якомусь часі, під час пшеничних жнив, Самсон навідав свою жінку, мавши з собою козеня, мовивши: “Я хочу - в світлицю до моєї жінки.” Але батько її не дозволив йому ввійти;
2каже йому: “Я думав, ти вже більше її не любиш, і віддав її одному з твоїх бояринів. Та хіба менша її сестра не краща? Візьми її собі замість неї!”
3Самсон же відказав їм: “Цим разом не буду винен перед філістимлянами, коли заподію їм яке лихо.”
4Пішов Самсон, піймав триста лисиць, набрав смолоскипів, зв'язав по два лисичині хвости докупи, а в середину між кожну пару хвостів причепив по смолоскипу.
5І запаливши смолоскипи, розпустив лисиць по філістимлянських житах та й підпалив полукіпки й збіжжя на пні, і виноградники й оливкові сади.
6Спитали філістимляни: “Хто то зробив?” Відказали їм: “Самсон, зять Тімнатія, бо той забрав у нього жінку й віддав її одному з бояр.” Кинулись тоді філістимляни та й спалили її разом з батьківською хатою.
7Самсон сказав їм: “Коли ви таке чините, то не вгамуюсь, покіль на вас не помщуся.”
8І бив він їх де тільки міг, страшенно. Тоді пішов собі й осівсь у балці, що в Етам-скелі.
9Філістимляни ж двигнулися й отаборились у Юдеї, й розкинулися геть по Лехі.
10Мешканці Юдеї спитали: “Чого рушили походом проти нас?” А ті відказали: “Щоб зв'язати Самсона й зробити з ним так, як він зробив з нами.”
11Спустилося тоді три тисячі чоловік з Юдеї в балку, що в Етам-скелі та й сказали Самсонові: “Хіба ти не знаєш, що філістимляни панують над нами? Навіщо ти нам таке вчинив?” Він відказав їм: “Я зробив з ними так, як вони зо мною.”
12Вони ж йому сказали: “Ми прийшли, щоб тебе зв'язати й видати в руки філістимлянам.” А Самсон їм: “Заприсягніть мені, що ви мене не вб'єте.”
13Ті обіцяли йому й сказали: “Ні, ми тільки зв'яжемо тебе й видамо їм у руки; убити ж тебе не вб'ємо.” І зв'язали вони його двома новими мотузками й витягли його зо скелі.
14Як прибув він до Лехі, філістимляни, вийшовши йому назустріч, загукали з радощів. Тоді найшов на нього дух Господній, і мотуззя на руках у нього стало немов прядиво, коли вчує вогонь, і пов'язь попадала з рук у нього.
15Знайшов він тоді свіжу ослячу щелепу і, простягши руку, вхопив та й убив нею тисячу чоловік.
16І промовив Самсон: “Ослячою щелепою нагромадив я їх цілу гору, ослячою щелепою убив я тисячу чоловік.”
17А як промовив це, відкинув щелепу геть від себе; тим і названо те місце Рамат-Лехі.
18І захотілось йому дуже пити, і озвавсь він до Господа й сказав: “Дав ти оцю велику перемогу рукою слуги твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та потрапити в руки необрізаним.”
19І розколов Бог щілину, що була в скелі в Лехі, й потекла з неї вода. Як же напився, повернулась до нього сила, й він ожив. Через те прозвано те місце “Джерело взиваючого”, що є в Лехі по цей день.
20Правив він Ізраїлем за часів філістимлян двадцять років.