1Заговорив Іов і мовив:
2«Ой, як ти допоміг тому. що без сили, | підтримав слабу руку!
3Що ж то за раду ти дав тому, хто мудрости не має, | й що за велику виявив ти обачність!
4Кому ти говорив оту промову? | І чий дух вийшов із тебе?
5Тіні померлих трясуться під землею; | води й усе, що в них живе, боїться.
6Голий перед ним Шеол, | і Аваддон - відкритий!
7Він розіп'яв над порожнечею північ, | він на нічому повісив землю.
8Він замикає води у своїх хмарах, | і оболок не розсідається під ними.
9Він місяцеві у повні вид закриває, | він простягає над ним свою хмару.
10Він накреслив круг над водами | аж до межі між світлом та темнотою.
11Стовпи небес трясуться, | і остовпілі лякаються його погрози.
12Силою своєю він утихомирив море, | і своїм розумом розбив Рагава.
13Дух його прояснив небо, | рука його прошила в'юнкого змія.
14Усе ж це - зверхній вигляд його діл, | а ми лиш чуємо слабкий їх відгомін! | А хто ж би зміг збагнути силу його грому?»