1Слово Господнє, що надійшло до пророка Єремії про філістимлян перш, ніж фараон ударив на Газу.
2Так говорить Господь: «Уже ринуть води з півночі, немов розливний потік. І затопили землю з усім, що її наповнює, міста та їхніх мешканців. Люди кричать і лементують всі, що живуть у країні.
3Вчувши тропотіння копит їхніх дужих коней, гуркіт колісниць їхніх, скрипіння коліс їхніх, батьки не озираються більш на дітей, бо руки в них помліли.
4Настав бо день, щоб вигубити всіх філістимлян, щоб винищити всіх помічників, які в Тирі й Сидоні ще позоставались. Господь погубить філістимлян, останок острова Кафтора.
5Газа облисіла, Аскалон онімів. Ашдод, останок анакіїв, докіль робитимеш собі нарізи?
6О, мечу Господній! Докіль іще рубатимеш? Сховайся лишень у свою піхву! Перестань, погамуйся!
7Та як йому вгамуватись, коли Господь дав йому наказ? На Аскалон і морське побережжя - на них він його призначив.»