1Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи;
2що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений,
3і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи.
4Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон.
5Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»
6Як і на іншому місці каже: «Ти - священик навіки за чином Мелхиседека.»
7Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;
8і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху,
9і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,
10і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.
11Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі.
12Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви.
13Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, - він бо немовлятко.
14А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.