1Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: "Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю.
2Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони.
3Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини.
4Тільки м'яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете.
5Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови - життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини.
6Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину.
7Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній."
8І сказав Бог до Ноя та його синів:
9"Оце я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас,
10та з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега.
11Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю."
12Далі сказав Бог: "Ось знак союзу, що його я укладаю між мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління:
13мій лук покладаю я в хмарах, і він буде знаком союзу між мною і між землею.
14І буде, що як наведу я хмари над землею, з'явиться лук у хмарах,
15тоді згадаю я про мій союз, який між мною і вами та між усякою твариною живою і всяким створінням. То й води не стануть більше потопом, щоб вигубити всяке створіння.
16Коли той лук буде в хмарах, я гляну на нього, щоб згадати про вічний союз між Богом і між усякою твариною живою та всяким створінням, що на землі."
17І сказав Бог до Ноя: "Ось знак союзу, що його я роблю між мною і всяким створінням, що на землі."
18Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана.
19Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля.
20Ной почав порати землю і насадив виноградник.
21Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився.
22Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі.
23Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька.
24І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син
25і сказав: "Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!"
26Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його!
27Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх.
28Після потопу жив Ной 350 років.
29Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер.