1По тому пустився Яків у дальшу путь і прибув у землю синів сходу.
2Дивиться він - аж ось криниця в полі й овець три отари лежать коло неї, бо з тієї криниці напували отари. На ній великий камінь.
3Коли ж зібралися туди отари, пастухи відкочували камінь від отвору й напували овець та й клали його назад на місце.
4І сказав Яків до них: "Браття, звідкіля ви?" Вони ж відрекли: "Ми з Харану."
5Тоді він каже до них: "Чи знаєте Лавана, сина Нахора?" Вони кажуть: "Знаємо."
6Тож питає їх: "Чи він жив-здоров?" відповіли: "Здоров, ось і Рахиль його дочка йде з вівцями."
7"Ще дня багато", сказав Яків, "ще не пора зганяти докупи худібку. Понапувайте вівці й ідіть пасти."
8Та вони мовили: "Не можемо, доки не зберуться всі отари докупи й не відкотять каменя з-над криниці, тоді й понапуваєм овець."
9Поки він говорив ще з ними, Рахиль надійшла з вівцями свого батька, бо вона пастушкою була.
10От як тільки Яків побачив Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, з вівцями того ж Лавана, приступив Яків і відкотив камінь від криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.
11Опісля поцілував Яків Рахиль та й заплакав уголос.
12Він розповів Рахилі, що він родич її батька, бож він син Ревеки, а вона побігла й розповіла те своєму батькові.
13Як же ж Лаван почув вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч, обійняв його, поцілував його й увів до себе в господу, а він оповів Лаванові про всі речі.
14Тоді Лаван мовив до нього: "Направду, ти кість моя і тіло моє!" І пробув Яків у нього місяць часу.
15Тоді Лаван сказав до Якова: "Хіба тому, що ти мій родич, маєш дармо на мене працювати? Скажи мені, скільки тобі платити?"
16Було ж у Лавана дві дочки: старша, на ім'я Лія, та менша, на ім'я Рахиль.
17Очі ж у Лії були тьмяні, а Рахиль була поставна й гарна з виду.
18Тому сподобав собі Яків Рахиль і каже: "Служитиму тобі сім років за Рахиль, твою молодшу дочку."
19На це Лаван відповів: "Ліпше мені дати її тобі, ніж комусь іншому. Живи зо мною."
20І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її.
21Тоді Яків і каже до Лавана: "Приведи мою жінку, бо дні мої сповнилися: нехай я ввійду до неї."
22Тож Лаван зібрав усіх місцевих людей і зробив учту;
23а ввечері взяв він Лію, свою дочку, та й привів її до Якова, й той увійшов до неї.
24Лаван же дав їй, дочці своїй Лії, за слугиню Зілпу, свою служку.
25Коли ж настав ранок, то й виявилося, що то Лія, тим то й каже Яків до Лавана: "Що це ти мені заподіяв? Хіба не за Рахиль служив я в тебе? Чому ж ти мене обманув?"
26А Лаван і каже: "Немає в нашому краї звичаю видавати молодшу перед старшою.
27Та вже кінчи цей тиждень, а я дам тобі і другу за службу, що її робитимеш мені ще других сім років."
28Яків так і зробив. Закінчив цей тиждень з нею, і Лаван дав йому Рахиль, свою дочку, за жінку.
29Рахилі ж, дочці своїй, дав він за слугиню Білгу, свою служку.
30Увійшов Яків також до Рахилі й полюбив її більше, ніж Лію, і служив у Лавана других сім років.
31Та Господь побачив, що Лія менше люблена, тож обдарував її плодовитістю, а Рахиль була неплідна.
32Отож зачала Лія і породила сина та й назвала його ім'ям Рувим: "бо Господь", сказала, "зглянувсь на моє горе. Тепер мій чоловік буде любити мене."
33І знову зачала й породила сина та й сказала: "Господь почув, що я ненавидна, то дав мені ще й цього; і назвала його Симеон."
34І знову зачала і породила сина та й сказала: "Тепер, цим разом, мій чоловік пристане до мене, бо я породила йому трьох синів." Тому й назвала його ім'ям Леві.
35Зачала ж вона ще раз і породила сина та й сказала: "Цим разом буду хвалити Господа", тому й назвала його ім'ям Юда. Та й перестала родити.