1Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу.
2Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа.
3Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, - обманює себе самого.
4Кожний нехай добре перевіряє своє діло і, якщо він знайде, чим хвалитися перед самим собою, то вже ніяк не перед іншими:
5кожний бо власний тягар понесе.
6Нехай учень ділиться всяким добром з тим, хто його навчає слова.
7Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме.
8Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
9Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо.
10Отож, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі.
11Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою.
12Ті, що хочуть показатися гарними тілом, - вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа.
13Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом.
14Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я - світові;
15бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише - нове створіння.
16На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого.
17На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса.
18Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.