1Надійшло до мене таке слово Господнє:
2«Сину чоловічий! Обернись лицем проти Сеїр-гори та й пророкуй проти неї,
3і скажи їй: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Сеїр-горо! Я простягну мою руку проти тебе й зроблю тебе безлюдною пустинею.
4Міста твої оберну в руїну, і сама ти станеш пустинею, і взнаєш, що я - Господь.
5За те, що ти плекала віковічну ворожнечу проти Ізраїля й оддавала дітей Ізраїля на меч під час їхнього лихоліття, за часу останньої провини.
6За те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - оддам тебе на кров, і кров буде вганяти за тобою. Тому, що ти згрішила, проливавши кров, то й кров буде вганяти за тобою.
7Я зроблю Сеїр-гору безлюдною пустинею і вигублю на ній того, хто йде, і того, хто повертається.
8Я сповню її гори трупом. По твоїх горбах, по твоїх долинах та по твоїх байраках падатимуть побиті мечем.
9Пусткою вічною вчиню тебе, і міста твої не будуть більше заселені, і ви взнаєте, що я - Господь.
10За те, що ти говорила: Обидва оті народи та обидві оті землі будуть моїми, я їх посяду, дарма що там був Господь, -
11за те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я сподію з тобою згідно з твоєю люттю та твоїм завзяттям, з якими ти поводилася з ними у твоїй ненависті. Я дам себе тобі знати, як буду судити тебе.
12Ти взнаєш, що я - Господь. Я чув усю твою зневагу що ти виповіла проти ізраїльських гір, приговорювавши: Пустинею лежать вони! Нам дано їх на здобич!
13Ви розпустили на мене рот, помножили на мене ваші зухвалі слова. Я чув усе те.
14Так говорить Господь Бог: На радість усій землі вчиню тебе пустинею.
15За те, що ти раділа, як насліддя дому Ізраїля запустіло, так само я зроблю з тобою: пустинею ти станеш, Сеїр-горо, та й увесь Едом, і зрозуміють, що я - Господь.»