1Надійшло до мене таке слово Господнє:
2«Сину чоловічий! Пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог: Голосіть: Ой що за день!
3Бо близько день Господній, день хмарний; час (суду) народів надходить.
4Тоді прийде меч на Єгипет, страх упаде на Етіопію, як у Єгипті падатимуть побиті, як забиратимуть його скарби і як руйнуватимуть його підвалини.
5Кущ, Пут і Луд, і вся Арабія, і Кув, і сини землі, що в союзі з ними, поляжуть від меча.
6Так говорить Господь: Упадуть підпори Єгипту і повалиться гординя його сили. Від Мігдолу до Суене падатимуть у ньому від меча, - слово Господа Бога.
7Він опустіє серед спустошених земель, міста його стоятимуть серед зруйнованих міст.
8Вони зрозуміють, що я - Господь, як я напущу на Єгипет вогонь, і всі його помічники будуть розбиті.
9Того дня вийдуть від мене посланці на суднах, щоб налякати безпечних етіопіїв; і нападе на них великий страх у день Єгипту, що ось надходить.
10Так говорить Господь Бог: Покладу край гомінкій єгипетській юрбі рукою Навуходоносора, царя вавилонського.
11Він і його люд, найлютіший з-між народів, будуть приведені пустошити землю. Вони добудуть свої мечі проти Єгипту й наповнять землю трупом.
12Я висушу ріки й віддам землю злісним у руки. Я спустошу землю з усім, що її сповнює, рукою чужоземців. Я - Господь, сказав це.
13Так говорить Господь Бог: Я знищу бовванів, вигублю богів з Нофу. В землі Єгипетській не буде більше князя. Я наведу страх на Єгипетську землю,
14спустошу Патрос, нашлю вогонь на Цоан і зроблю суд над Но.
15Я виллю гнів мій на Сін, єгипетську твердиню, і вигублю гомінливу юрбу Но.
16Пущу вогонь на Єгипет, Сін задрижить, Но дістане пролом, і його мури будуть повалені.
17Молоді хлопці в Оні й у Півесеті поляжуть від меча, а жінки підуть у неволю.
18У Тафнесі потемніє день, як я зломлю там єгипетське ярмо, і як настане край його гордій силі. Хмара вкриє його, а його дочки підуть у неволю.
19Отак учиню суд над Єгиптом, і взнають, що я - Господь.»
20Одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
21«Сину чоловічий! Зламав я рам'я фараонові, цареві єгипетському, і ось воно, ще не перев'язане, щоб могло вилікуватись, не обвите, щоб повернулася сила вхопити меча.
22Тим то Господь Бог так говорить: Ось я проти фараона, царя єгипетського. Я зламаю йому його рам'я, що ще здорове, і те зламане, і виб'ю меч з його руки.
23Я розпорошу єгиптян між народами й розвію їх по землях.
24Я скріплю руку царя вавилонського й дам йому в руку меч; руки ж фараонові поламаю, щоб він, поранений на смерть, стогнав перед ним тяжко.
25Я скріплю руки цареві вавилонському, а руки фараонові опадуть, і зрозуміють, що я - Господь, як дам у руки цареві вавилонському меч, щоб він витягнув його проти Єгипетської землі.
26Я розпорошу єгиптян між народами й розвію їх по землях, і взнають, що я - Господь.»