1Уся громада синів Ізраїля рушили із Сін-пустині, переходами, за наказом Господнім, і отаборились вони у Рефідимі, де не було питної води людям.
2І став народ сваритися з Мойсеєм, викрикуючи: "Дай нам води пити!" Мойсей їм каже: "Чого лаєтеся зо мною? Навіщо спокушаєте Господа?"
3Але народ був там жадібний води, то й нарікав на Мойсея словами: "Навіщо оце ти вивів нас із Єгипту, щоб спрагою заморити нас і дітей наших і скот наш?"
4Заголосив Мойсей до Господа: "Що діяти мені з цими людьми? Ще трохи, і укаменують мене."
5І відповів Господь Мойсеєві: "Вийди поперед людей; візьми з собою кілька старшин ізраїльських, і палицю, що нею вдарив по Нілу, візьми в руку, та й іди.
6Ось я стану перед тобою там, на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть." Так і зробив Мойсей на очах старшин Ізраїля.
7І назвав те місце: Масса і Меріва, через сварку синів Ізраїля і тому, що спокушали Господа словами: "Чи є Господь між нами, чи нема?"
8Та ось надійшов Амалек і задер бій з Ізраїлем у Рефідимі.
9Сказав Мойсей до Ісуса: "Вибери собі людей та вийди вранці в бій з Амалеком; я ж стану на вершині горбка з жезлом Божим у руці."
10Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і почав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба.
11І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек.
12Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця.
13І розгромив Ісус Амалека й його людей вістрям меча.
14Тоді сказав Господь Мойсеєві: "Запиши це на спомин у книгу і вклади Ісусові в серце, що я зітру пам'ять Амалека з-під небес."
15І спорудив Мойсей жертовник і дав йому ім'я: "Ягве-Ніссі."
16Сказав бо: "Тим, що рука знялася проти Господнього трону, війна Господня проти Амалека з роду в рід."