1Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.
9Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
13Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
14У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
15Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
16Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
17Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
18Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
19Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
20Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
21Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
22Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
23Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
24Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?
25Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.
26І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
27От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
28Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
29Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.