1Третього року царювання Йоакима, юдейського царя, вирушив Навуходоносор, вавилонський цар, проти Єрусалиму й обліг його.
2Господь видав в його руки Йоакима, юдейського царя, й частину посуду дому Божого, і він забрав його в Шінеар-край, у дім свого бога, і склав посуд у скарбницю свого бога.
3Цар повелів Ашпеназові, старшому над своїми скопцями, щоб привів із синів Ізраїля, з царського роду та зо шляхти,
4хлопців без ніякої хиби, гарних на вигляд, вивчених у всякій мудрості, бистрих до науки, розумних у знанні й здатних до служби в царськім палаці, та щоб навчив їх письма й халдейської мови.
5Цар призначив для них щоденний харч із царського столу й вино, що сам пив, і звелів виховувати їх три роки, а потім вони мали б ставати до послуг цареві.
6Між ними були з синів юдейських Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
7Старший над скопцями надав їм імена: Даниїлові Валтасар, Ананії Седрах, Мисаїлові Мисах, Азарії ж - Авденаго.
8Даниїл постановив у своєму серці не сквернитись царськими харчами з царського столу й вином, що пив цар, тим і просив старшого над скопцями, щоб дозволено йому було не сквернитись.
9Бог зіслав Даниїлові ласкавість та прихильність з боку старшого над скопцями,
10але старший над скопцями сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, що сам призначив для вас їжу й пиття, щоб він не побачив, що ваші обличчя схудли більше, ніж у хлопців вашого віку, і щоб ви не вчинили мене винним перед царем.»
11Тоді Даниїл сказав наглядачеві, якого старший над скопцями настановив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
12«Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дадуть нам городину на харч і воду до пиття,
13і нехай потім з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя хлопців, що їдять царський харч, і тоді роби з твоїми слугами, як забажаєш.»
14Він послухав їх у тому й випробував їх десять день;
15при кінці ж десятьох днів обличчя в них покращали та й тілом вони поповнішали супроти всіх тих хлопців, що їли царський харч.
16Отак наглядач брав їхній харч і вино, що вони мали пити, і давав їм городину.
17Щождо цих чотирьох хлопців, то Бог дав їм знання й розуміння всякого письма та мудрости; а Даниїл мав до того ще й дар розуміти всякі видіння і сни.
18Як минув той час, що цар призначив був, аби їх привели до нього, старший над скопцями появив їх Навуходоносорові.
19Цар розмовляв з ними, і з-поміж усіх не знайшовсь ані один такий, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, і вони почали служити перед царем.
20У кожній справі, де треба було розуму й розсуду, і про яку питав їх цар, він бачив, що вони вдесятеро розумніші за всіх віщунів та чародіїв, які були в цілому його царстві.
21І Даниїл лишився так до першого року царя Кира.