1Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.
2А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.
3І роздав кожному з ізраїльтян - і чоловікам, і жінкам - по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок.
4На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.
5Асафа - головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;
6а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.
7Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:
8“Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам!
9Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!
10Хвалітесь його святим ім'ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!
11Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.
12Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.
13Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!
14Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.
15Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,
16про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,
17що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві - як завіт вічний,
18кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,
19хоч вас багато не було, - мало було, і були ви у ній чужинцями.
20Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,
21та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.
22Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.
23Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.
24Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.
25Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.
26Бо всі боги поганські - ніщота, а Господь сотворив небеса.
27Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.
28Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!
29Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.
30Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.
31Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.
34Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.
35І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.
36Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”
37Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;
38Оведедома та його братів - 68 чоловік, - між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу - воротарями;
39Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,
40щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;
41а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.
42Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.
43І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.