1Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім.
2Давид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля.
3Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок.
4Ось імена тих дітей, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,
5Ївхар, Елішуа, Еліфелет,
6Ногаг, Нефег, Яфія,
7Елішама, Веліяда та Еліфелет.
8Як же почули філістимляни, що Давида помазано царем над усім Ізраїлем, вирушили вони його шукати. Давид довідався про те й вийшов їм назустріч.
9Філістимляни, просунувшись наперед, напали на Рефаїм-долину.
10Тоді Давид запитав у Бога, кажучи: “Чи йти мені на філістимлян і чи видаси їх у мої руки?” Господь сказав йому: “Іди, я видам їх тобі в руки.”
11Двигнулися вони під Ваал-Перацім, і побив їх там Давид і сказав: “Розбив Господь моїх ворогів моєю рукою, як розбивають води.” Через це й дали назву тому місцю Ваал-Перацім.
12Вони покинули там своїх богів, яких, на наказ Давида, спалено на вогні.
13І знову напали філістимляни на долину.
14Давид знов запитав у Бога, і сказав йому Бог: “Не йди слідом за ними; обійди їх і йди на них із сторони бальзамових дерев;
15і як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальзамових дерев, тоді виступи на битву, бо Бог вийшов поперед тебе, щоб розбити філістимлянський табір”.
16Давид зробив, як повелів йому Бог, і побив філістимлянське військо від Гівеону до Гезеру.
17І пронеслось ім'я Давида по всіх краях, і Господь нагнав страх перед ним на всі народи.